Розділ 4. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ

4.1. Власні ресурси банку та їх економічна характеристика

Передумовою ефективної діяльності банку як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій. Первісну роль у цьому процесі відіграє формування власного капіталу банку.

Капітал банку — це фонд ресурсів, що були внесені засновниками, акціонерами (учасниками) банку, і належать їм. Він складається зі статутного фонду, загальних резервів і фондів банку та нерозподіленого прибутку. •

На відміну від звичайних промислових та комерційних підприємств, де частка власного капіталу, як правило, становить у середньому 40—60% загальних активів, комерційні банки працюють в основному із залученими ресурсами, а власний капітал використовується для своєрідного захисту інтересів вкладників і кредиторів та покриття збитків від банківських операцій. За цих умов вважається припустимим, якщо розмір власного капіталу становить не менше 4% загальних активів банку.

Найважливішою складовою банківського капіталу є статутний фонд. Його частка в цілому по банківській системі у різних часових інтервалах коливалась від 57,8 до 64,17 % сукупного капіталу банків (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Зведені балансові показники комерційних банків України, тис. грн

Оскільки переважна більшість українських банків (станом на 1 грудня 2007 р. — 48 %) зареєстрована у формі відкритих акціонерних товариств, формування статутного капіталу банків здійснюється відповідно до Законів України "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок" шляхом випуску та відкритого продажу іменних акцій.

Процедура випуску акцій банками потребує державної реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою підвищення відповідальності банків-емітентів перед покупцями акцій і зниження ризиків фінансових зловживань. Для реєстрації випуску акцій банк готує та публікує в центральних засобах масової інформації Проспект емісії цінних паперів, що повинен містити такі дані: відомості про засновників, організаційну структуру та персональний керівний склад банку, баланс та звіт про прибутки і збитки, відомості про обсяг та структуру майбутнього випуску акцій. Проспект емісії повинен бути завірений аудиторською організацією, що має ліцензію Аудиторської палати України, та підписаний аудитором, що має Сертифікат "Б", який надає право на аудит банків.

Передплата на акції комерційного банку може тривати протягом 6 місяців з моменту реєстрації та опублікування Проспекту емісії. Випуск акцій буде вважатись таким, що відбувся, а його результати будуть офіційно зареєстровані, якщо за цей період здійсниться продаж 60% і більше акцій від загального обсягу емісії.

Приклад. Оголошений статутний фонд комерційного банку становить 10 млн грн. На цю суму здійснена емісія відповідної кількості іменних акцій. На момент закінчення шестимісячного терміну передплати було реалізовано акцій на суму 6, 1 млн грн. Отже, випуск акцій вважатиметься таким, що відбувся, а статутний фонд буде зареєстрований відповідно у розмірі 6,1 млн грн. Але якщо передплатою були б охоплені акції на суму, скажімо, 5,9 млн грн, то цей випуск був би визнаний недійсним, його результати анульовано, а статутний фонд не зареєстровано.

Комерційні банки як акціонерні товариства можуть випускати два види іменних акцій прості та преференційні (привілейовані). Прості акції дають їх власникам право голосу на загальних зборах акціонерів, на участь в управлінні банку; отримання частини банківського прибутку у вигляді дивідендів. На відміну від власників простих акцій, власники преференційних акцій хоча й не можуть голосувати на акціонерних зборах та брати участь в управлінні банку, але мають право на одержання дивідендів у фіксованих розмірах незалежно від отриманого банком прибутку. Разом з цим, власники преференційних акцій мають переваги перед власниками простих акцій у разі ліквідації банку та розподілу його майна.

Але сьогодні "дивідендне" право акціонерів у більшості банків залишається практично нереалізованим. Це зумовлено, передусім, недостатнім рівнем прибутковості банківської діяльності та необхідністю постійної капіталізації прибутку, тобто спрямування прибутку на збільшення розміру капіталу, тому що проблема підвищення рівня капіталізації залишається однією з найактуальніших на сучасному етапі розвитку українських банків. Капітал банків України за одинадцять місяців 2007 р. збільшився на 21,7 млрд грн, або на 50,9 %, але частка балансового капіталу в пасивах банків зменшилася з 12,5 до 11,6 %. Крім того, темпи зростання активів банків (162,2 %) перевищили темпи зростання капіталу (150,9 %), що реально підвищує ризик від здійснення активних операцій банками та знижує рівень забезпеченості банку власним капіталом. Усе це ще раз підкреслює необхідність нарощування капіталу банківськими установами України.

На сьогодні акціонерні комерційні банки можуть здійснювати емісію акцій для формування статутного фонду у співвідношенні

Таким чином, частка преференційних акцій може становити не більше 10 % загального розміру статутного фонду.

Що стосується формування статутного фонду комерційного банку, створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю, то в цьому разі він (фонд) поділяється на частки, розмір яких фіксується в засновницьких документах та які відповідно повинні бути сплачеш учасниками банку. Відповідальність за зобов'язаннями банку його учасники несуть виключно у межах своєї частки.

Структурна побудова власного капіталу комерційного банку полягає у виділенні елементів двох рівнів:

— основний капітал (капітал першого рівня);

— додатковий капітал (капітал другого рівня). Основний капітал включає:

— фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;