Розділ «ВСТУП»

Основна мета нашої книги — розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною людським генієм. Естетична теорія відкриває життя у його справжній цінності: виразній і доцільній красі природних форм, красі людських відносин та красі внутрішнього світу людини. Відтак вона вириває з буденності існування, налаштовуючи на досконалість, і тим самим змінює погляд на цінності життя.

Життя красою світу впродовж століть було визначальним у ставленні до нього. У сучасному світі, зорієнтованому на споживацтво, змінюється розуміння цінностей: не краса, а ринкова вартість речей стає ідолом сучасної людини, спричиняючи збіднення людських почуттів, інтелекту. Гуманістично зорієнтована культура прагне вирвати людський дух з небуття — зі сну розуму і сповнити його потребою активного життя красою. Людина, яка бачить світ сповненим виразної життєвості, активно освоює його, тому діяльно, творчо присутня у ньому. На шляху духовного життя вона осмислює закони краси і вчиться діяти згідно з ними, отримуючи насолоду від діяльності.

Отже, особистість діє вільно, її діяльність зумовлена духовною потребою, а предмет, що має втілювати творчі прагнення, усвідомлюється як самоцінний. Така діяльність і є творчою.

Особливо цінним джерелом формування духовного досвіду є мистецтво у тих його здобутках, що визначилися як класичні й упродовж століть хвилюють людську душу, надихають розум на осмислення таємниць художності. Наш розум і почуття не просто відгукуються на красу, а живляться нею, організуються її досконалістю, сповнюючись повноти буття в красі. Краса мистецтва, як і краса світу загалом, показує людині шлях до себе самої, щоб жити образами небайдужості та переживати своє переживання цих образів. Останнє означає, що ми прагнемо пізнати наші почуття, з'ясувати причини особливого ставлення до чуттєво сприйнятливих виявів світу, тобто вчимося жити не миттєвостями світу цього, а неминущими цінностями. Краса людських стосунків, краса предметності, краса побуту, краса у ставленні до навколишнього світу та до себе самих, творення мистецьких скарбів — ось предметне поле естетичної теорії. Відтак своїм змістом та метою вона вважає формування неповторної людської особистості. Тому естетика й основний її предмет — мистецтво — постають справжньою сферою вільного само-здійснення людини. Саме естетика та мистецтво спрямовані на актуалізацію творчих умінь, щоб допомогти людині сповнитися відчуття власних творчих можливостей, а отже, самоповаги, усвідомлення необхідності власного буття в цьому світі.

Естетика пропонує не втечу від реальності в умовний світ ідеальної досконалості, а відкриває можливості вдосконалення реального світу через удосконалення духовного світу особистості, що, як така, здатна формувати життя за законами краси, долати потворність та обмеженість. Оволодіння світом краси озброює нас критеріями ставлення до реальності.

Ми вже зазначали, що теорія естетики покликана відкрити людині шлях до себе самої, тобто формувати потребу та здатність жити доцільною у собі красою світу, багатющими здобутками культури, осмислюючи і переживаючи їх як світ власного буття. у вільному сприйнятті досконалості людина по-справжньому здійснює себе як вільна особистість та утверджується як творче начало світу.

Отже, видання має на меті, по-перше, показати історію розвитку естетичної теорії — невід'ємної складової філософського знання — та засвідчити широкий інтерес філософії до проблем естетики — важливої її складової. По-друге, розкрити естетичні засади логічного та чуттєвого начал людського духу як такі, що організовані логікою доцільного, розумно визначеного, інтелектуально й практично формуючого способу людського буття. По-третє, дослідити естетичну природу творчих здібностей і засоби їх об'єктивації у різних видах практичного та художнього формування, в тому числі у формах закріплення закономірного у відносинах людства зі світом, у системі понять прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного на підставі критерію досконалості. По-четверте, розкрити закони художньої діяльності й історичного життя мистецтва в його закономірностях; відтак теорія естетики виявляє самоцінний характер художньо-творчої діяльності й утверджує творчу сутність людини. По-п'яте, показати багатство духовних скарбів у художньо досконалих творах мистецтва, створених упродовж історії людства з метою спонукати особистість до свідомого спілкування з його красою. Це шлях до творчого само-здійснення в красі людських відносин згідно з законами єдності доцільного та красивого. Зрештою, це передумова активізації творчих потенціалів до художньої діяльності, адже у кожної людини вони наявні більшою або меншою мірою. По-шосте, довести, що метою естетики постає людська особистість як суб'єкт творчості.

Навчальний посібник містить виклад класичної естетики, творчого доробку сучасної естетичної теорії, зокрема української, а також авторські напрацювання в галузі естетичної теорії у процесі викладання курсу естетики.