Розділ «СОНЯЧНА СИСТЕМА. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ»

Сонячна система та її будова

Розвиток уявлень про форму Землі

Земля, як й інші планети Сонячної системи, має кулясту форму. її діаметр становить в середньому 12 750 км.

У багатьох давніх народів існували уявлення про те, що Земля пласка. Пізніше, у Стародавній Греції часів Гомера (IX—VIII ст. до н. е.), Землю уявляли злегка опуклим диском, який з усіх боків омивається водами океану. У часи Піфагора (VI ст. до н. е.) стали припускати, що Земля — куля. Перші докази кулястості Землі належать давньогрецькому вченому Арістотелю (IV ст. до н. е.). Першим, хто визначив розміри земної кулі, був давньогрецький учений Ератосфен (III—II ст. до н. е.). Він визначив довжину дуги 1° меридіана і розрахував довжину всього кола Землі, яка дорівнювала майже 40 000 км.

У період Середньовіччя аж до XV ст. вчення про кулястість Землі відкидалося. Наприкінці XVст. починається період Великих географічних відкриттів. X. Колумб був упевнений, що Земля має форму кулі. Він шукав західний шлях до Індії і відкрив новий материк Америку (1492). Фернан Маґеллан і його супутники здійснили першу кругосвітню подорож (1519—1522 рр.). Відтоді Землю стали зображати у вигляді об'ємної моделі — глобуса. Перший відомий нам глобус діаметром понад 0,5 м був виготовлений німцем М. Бехаймом (1492).

Із розвитком знань про природу Землі уявлення про її форму удосконалювалися. Виявилося, що екваторіальний радіус Землі на 21,4 км довший за полярний.

Більш точно геометричну форму Землі відображає геоїд ("землеподібний").

Розміри земної кулі

Добове обертання Землі та його наслідки

Градусна сітка на карті та її елементи

Географічна широта і довгота

Географічна широта — кут між площиною екватора і прямовисною лінією до даної точки. Інакше визначають широту як відстань від еква

тора до будь-якої точки на земній поверхні, яка виражена у градусах. Змінюється вона від 0° (на екваторі) до 90° (на полюсах). При цьому у Північній півкулі широта буде північною, а у Південній півкулі — південною. Усі точки, розташовані на одній паралелі, мають однакову географічну широту. На глобусі паралелі підписують на нульовому і 180° меридіанах, на картах — на бічних рамках.

Географічна довгота - це двогранний кут, який утворений площиною початкового меридіана і площиною меридіана, що проходить через дану точку. Інакше можна визначити довготу як кутову відстань точки від початкового меридіана. За початковий (нульовий) прийнято меридіан, що проходить через Ґрінвіцьку обсерваторію у передмісті Лондона. У напрямку на схід від початкового меридіана довгота східна, а на захід — західна. Вона змінюється від 0 до 180°. Усі точки, що розташовані на одному меридіані, мають однакову довготу. На глобусі і картах півкуль меридіани підписуються на екваторі, на інших картах — на верхній і нижній рамках.

Місцевий, поясний час, лінія зміни дат

Річний рух Землі та його наслідки

Земля рухається навколо Сонця, як і всі інші планети. Орбіта Землі має форму еліпса, який близький до кола. Відстань від Землі до Сонця змінюється протягом року від 147 млн км — у перигелії (найближчій до Сонця точці орбіти) до 152 млн км — в афелії (найвіддаленішій точці орбіти). Найближче до Сонця Земля перебуває в січні, найд а лі — у липні.

Земля рухається по орбіті із заходу на схід з середньою швидкістю близько ЗО км/с. Увесь шлях за рік вона проходить за 365діб 6 год 9хв 9 с.

Вісь добового обертання Землі нахилена до площини її орбіти під кутом 66°33'. Упродовж року, перебуваючи у різних точках орбіти, вона спрямована у тому самому напрямку ("дивиться" північним полюсом на Полярну зорю). Це приводить до найважливіших географічних наслідків — зміни пір року та тривалості дня і ночі на всіх широтах, окрім екватора.