Розділ «Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху»

Офіційний текст статті (дослівний уривок; скорочення позначені [...])

До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить:

підготовка проектів законів, нормативно-правових актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України;

[...]

розробка і затвердження державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, вимог екологічної безпеки, а також програм координації використання всіх видів транспорту загального користування (автомобільний, залізничний, повітряний, водний); [... — далі частини статті не наведено]

Норма і зв'язки

Закон «Про дорожній рух», ст. 4 (розділ II «Компетенція Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань громадян»). Суміжні статті: ст. 3, 5, 11.

Суть простими словами

Стаття 4 — центральна норма про компетенцію Уряду. Її логіка: Кабінет Міністрів у цій сфері насамперед «правилоустановник» і координатор — він готує законопроєкти, розробляє і затверджує державні програми (та фінансує і контролює їх), координує міністерства, інші центральні органи, об'єднання і місцеве самоврядування, контролює виконання законодавства про дорожній рух і визначає єдині порядки та вимоги: щодо організації дорожнього руху, проєктування, будівництва, ремонту, утримання та охорони доріг, конструкції і технічного стану транспортних засобів, їх державної реєстрації і обов'язкового технічного контролю, видачі сертифікатів, погоджень та дозволів, іспитів і типових навчальних програм, функціонування системи автоматичної фіксації правопорушень, методики економічних втрат від ДТП, виготовлення та обліку номерних знаків.

Практичний наслідок: конкретні процедури слід шукати не в самій статті, а в урядових порядках, виданих на її виконання. Окремий абзац статті визначає джерела фінансування системи автоматичної фіксації правопорушень — не лише бюджетні, а й приватні та залучені кошти, включно з кредитами. Докладний перелік — у «Правах й обов'язках».

Суб'єкти та сфера дії

Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади. Похідні суб'єкти, чиї повноваження випливають із урядових порядків: міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (стаття 11), суб'єкти господарювання — проведення обов'язкового технічного контролю, заклади підготовки водіїв, виготовлювачі номерних знаків.

Права й обов'язки

Компетенція Уряду — це водночас його обов'язок перед суспільством забезпечити наявність відповідних програм, порядків і вимог. Найважливіші блоки:

1) нормотворчий: підготовка проектів законів і нормативно-правових актів з питань дорожнього руху, безпеки та відповідальності за порушення;

2) програмний: розробка і затвердження державних програм (розвиток руху та безпеки, екологічна безпека, координація всіх видів транспорту загального користування — автомобільного, залізничного, повітряного, водного), а також фінансування, керівництво і контроль за їх виконанням;

3) координаційно-контрольний: координація міністерств, інших центральних органів, об'єднань та місцевого самоврядування, контроль за виконанням законодавства про дорожній рух;

4) стандартизаційний: єдиний порядок організації дорожнього руху та його безпеки; єдині вимоги до доріг, вулиць, залізничних переїздів (проєктування, будівництво, реконструкція, ремонт, утримання, охорона) та затвердження програм їх будівництва; єдині вимоги до конструкції і технічного стану транспортних засобів;

5) дозвільно-реєстраційний: порядок видачі сертифікатів на пов'язану з транспортними засобами і дорогами діяльність; порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, обов'язкового технічного контролю, обсягів перевірки технічного стану, переліку обладнання для суб'єктів контролю (щодо транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами МВС) і переліку документів; порядок оформлення і видачі погоджень, дозволів, надання інших послуг з забезпечення безпеки руху і розмір плати за них; порядок виготовлення та обліку номерних знаків (для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, і для разових поїздок);