Розділ «Тема 12. Витрати виробництва і прибуток»

12.1. Витрати виробництва, їхня суть і види. Собівартість продукції, її структура і шляхи зниження.

12.2. Прибуток як економічна категорія. Маса і норма прибутку.

12.3. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств України.

12.1. Витрати виробництва, їхня суть і види. Собівартість продукції, її структура і шляхи зниження

12.2. Прибуток як економічна категорія. Маса і норма прибутку

За товарної форми виробництва найважливішою економічною категорією для будь-якого товаровиробника найважливішим показником кінцевих фінансових результатів фірми і основною метою підприємницької діяльності і одним із основних критеріїв ефективності виробництва є прибуток (рис.12.3).

Різні економічні школи в різні історичні періоди по-різному трактували питання про його сутність, джерело та форми.

- Меркантилізм стверджував, що прибуток створюється в невиробничій сфері, а його джерелом є зовнішня торгівля.

- Класична англійська школа (в особливості А. Сміт) доводила, що прибуток є відрахуванням з продукту праці найманого робітника, або як породження капіталу. Проте вона не розкрила джерела та матеріального змісту прибутку.

Погляди на прибуток у сучасній західній економічній літературі зводяться до таких положень:

1. Прибуток - винагорода власника підприємства за надані ним фактори виробництва, тобто прибуток - це дохід від факторів виробництва.

2. Прибуток - це винагорода за ризиковану підприємницьку діяльність і технічні удосконалення.

3. Прибуток - це монопольний дохід, породжений монопольним становищем товаровиробника.

4. Прибуток - це винагорода за ризик, невизначеність. Рівень прибутку на капітал тим вищий, чим більший ризик його застосування.

Названі концепції хоча й характеризують з певних позицій сутність прибутку, проте в них практично не розглядаються механізм утворення прибутку та його соціально-економічні аспекти. Більше того, деякі економісти, в більшості представники західних економічних шкіл, заперечують його експлуататорський характер.

Однобічність у підходах до проблеми, що досліджується, значною мірою подолана К. Марксом. Взявши за основу трудову теорію вартості, К. Маркс зробив філософський загальнонауковий висновок, що прибуток є перетвореною формою додаткової вартості, яка створена додатковою працею найманих робітників.

Чому прибуток є перетвореною формою додаткової вартості?

По-перше, для підприємця вартість товару (Є+У+т) постає у формі витрат виробництва (С+V), в яких згладжена різниця між постійним (С) і змінним (У) капіталом і тому на поверхні господарської діяльності додаткова вартість (т) набуває форми прибутку. Якщо прибуток позначити символом Р, а витрати виробництва - К, то формула вартості W = C + V + m поступово зміниться:

W=C+ (V+ m);