Розділ «Інформація до розслідування. Атлантичний океан, район підводної гори Роккевей, квітень 28 — 308»

Атлантичний океан, район підводної

гори Роккевей, квітень 28 — 308

Невидима оку холодна маса повітря діаметром близько двох кілометрів опустилася з невидимих висот до океану. Що нижче вона осідала, то інтенсивніше охолоджувалося повітря, зона низьких температур розширювалася, витискуючи теплі шари повітря до Американського континенту і породжуючи барометричні хвилі — інфразвук з частотою в частки герца.

Перші слабкі поштовхи повітря досягли автоматичних датчиків синоптичної мережі і ввімкнули режим підвищеної небезпеки. Чергові геопатруля головного центру зміни погоди Північної Америки з цікавістю сприйняли повідомлення автоматів і взялися за перевірку даних. Вони ще не здогадувалися, в чому річ, та й не могли здогадатися: програма погоди над Атлантикою не передбачала глобальних змін протягом найближчих діб, а оскільки крім людей ніхто не міг втрутитися в програму, то, на думку чергових, відомості про зародження тайфуну були просто інтересним казусом, збоєм у ланцюзі автоматичної мережі реєстраторів.

Між тим маси холодного повітря дедалі більше скупчувалися над поверхнею океану і все сильніше закручувались в спіраль. Вітри з-під її основи ринули до берегів материка, здіймаючи брижі на досі спокійній гладіні води. Перший смерч утворився через півгодини після падіння “маси холоду” — неймовірно швидко за мірками метеорологів. Потім утворилися ще два смерчі. Захопивши гігантські маси води, вони злилися в один і перетворилися на “око тайфуну”, що понісся в бік Африки, поступово нарощуючи швидкість.

Лише через сорок хвилин чергові метеоцентру, опам’ятавшись, пустили до південної околиці Північно-Американської улоговини винищувачів ураганів. Битва з тайфуном, що утворився з невідомих причин упродовж години, була важкою і тривала всю ніч. Тому ніхто з пілотів модулів ІУ не помітив незвичайних світлових ефектів, що супроводжували “око тайфуну” до його розпаду.

Причин виникнення надзвичайно холодної маси повітря, яка і породила тайфун, знайти не вдалося. Загадка тайфуну “Роккевей” увійшла в зведення пригод кліматологів Академії наук Землі й була похована під шаром інших інформаційних повідомлень, які вимагали додаткового аналізу і контролю.