Розділ «Тема 2. Економіка інформаційної сфери»

1. Вартісні характеристики інформаційної діяльності.

Рівень розвитку АПК має сильний вплив на народний добробут як через забезпечення якісними продуктами харчування населення, так і шляхом формування доходів і, відповідно, попиту на ринку. Важливим напрямом забезпечення розвитку АПК регіону та підвищення його конкурентоспроможності є технічне і технологічне переоснащення всіх галузей АПК шляхом впровадження інноваційних та інформаційних технологій у виробництво. За останні роки в Україні спостерігається активізація процесу впровадження сучасних автоматизованих систем управління[7].

Економічна ефективність автоматизації вимірюється ступенем зменшення сукупної праці, затрачуваної на виробництво одиниці продукції. З аграрним сектором пов'язані більш ніж 50 галузей економіки [46]. Інформаційні компоненти складають 70 % собівартості сільськогосподарської продукції [24]. До таких компонентів відносять: обробку інформації, розробку і впровадження програмного забезпечення, автоматизацію технологічних процесів, автоматизоване управління та контроль, впровадження науково обгрунтованих виробничих технологій, створення єдиної інфокомунікаційної інфраструктури на с.-г. підприємствах тощо.

При автоматизації с.-г. виробничих процесів вартість капітальних витрат зазвичай зростає, а експлуатаційні витрати на одиницю продукції істотно скорочуються. Таким чином, ефективність автоматизації характеризується сумарним скороченням витрат на виробництво одиниці продукції.

Розумне впровадження подібних методів скорочує терміни підвищення ефективності управління, дозволяє знизити позавиробничі витрати, а також вивести на абсолютно новий якісний рівень планування як економічної, так і загальної діяльності сільськогосподарського підприємства. Окрім вище перерахованого, впровадження ІТ та автоматизація процесу управлення аграрним виробництвом дозволяє прогнозувати ситуації на ринку; проводити моделювання реальних агротехнологічних ситуацій, а також оперативний аналіз; обґрунтовувати прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності різного роду.

Науку, яка досліджує інформаційну та господарську діяльність людини, що передбачає широке використання електронних (інформаційно-комунікаційних) технологій, називають інформаційною економікою.

Виокремлюють наступні сектори інформаційної економіки: 1) сервісно-гуманітарний; 2) інформаційно-технологічний; 3) науково-індустріальний.

Сервісно-гуманітарний сектор - це сукупність галузей, підгалузей і видів діяльності, функціональне призначення яких у системі національно господарства полягає у виробництві, реалізації послуг та духовних благ для членів суспільства [24].

Сервісно-гуманітарний сектор відіграє визначальну роль при формуванні людського капіталу, а також має вплив на його зростання за рахунок створення комфортних умов існування людини.

Інформаційно-технологічний - це сукупність галузей виробництва, в яких створюється принципово нова інформація (для конкретно заданого періоду), а також принципово нові інформаційні та телекомунікаційні технології [24].

В інформаційно-технологічному секторі інформаційної економіки відбувається виробництво та трансформація інформації як вихідного ресурсу (з ідеї в моделі, технології, прототипи майбутнього виробу). У межах даного сектора проходить розробка технологій щодо структурних змін інформації, у результаті чого підсилюється інформаційний вплив на життєдіяльність людини.

У сучасних умовах наука та індустріальне виробництво інтегруються, проходять процес інтелектуалізації та кібернетизації індустріальних технологій. Сільське господарство перетворилось у різновид індустріального виробництва, в якому використовують науково-індустріальні методи. Науково-індустріальний сектор створює для галузі рослинництва штучні умови праці, надає виробничі та інформаційні послуги. Наприклад, спеціальні датчики на с-г. техніці у сукупності з програмним забезпеченням підвищують швидкість та якість обробки сигналів, перетворюючи їх на інформацію. Використання баз даних дозволяє не лише знайти потрібний сорт, але й за необхідними показниками визначити, який сорт необхідно створити. Все ширше в рамках ресурсозберігаючих технологій упроваджуються інструменти автоматизації посівних комплексів, що включають контроль за якістю посіву, обприскуванням тощо [7].

Одним з актуальних питань є необхідність оцінки ефективності впровадження ІТ-проектів на виробництві. У результаті техніко-економічних, соціально-економічних і якісних порівнянь автоматизованого і неавтоматизованого способів виробництва визначаються основні показники ефективності автоматизації.

Ефективність (від англ. Effect, англ. efficiency; performance) - це характеристика якості системи з точки зору співвідношення витрат і результатів її функціонування [18].

Під ефективністю IT будемо розуміти міру співвідношення витрат і результатів застосування IT. В якості основних показників ефективності розглядають показники економічної ефективності: економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, термін окупності капіталовкладень тощо.

Економічний ефект - результат упровадження якого-небудь заходу, виражений у вартісній формі, у вигляді економії від його здійснення.

Впровадженню IT має передувати економічне обгрунтування доцільності

застосування того чи іншого програмного забезпечення, техніки та технології.

До основних показників економії відносимо: