Розділ «Тема 2. Економіка інформаційної сфери»

- державні інформаційні системи і мережі;

- правове і технічне забезпечення регулювання захисту інформації;

- реалізація конституційних прав осіб на режим доступу до персональних даних інформації про громадян та їх спільності (організації) за умов інформатизації державних органів управління;

- державно-правове сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, з пріоритетами для вітчизняних виробників інформаційної продукції, засобів, технологій;

- формування і використання національних інформаційних ресурсів, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, поширення та надання споживачам інформації.

Сьогодні національне (державне і публічне) право має значний масив нормативних актів (законів та підзаконних правових документів - наказів, інструкцій, положень, статутів), які прямо чи опосередковано регулюють суспільні інформаційні відносини в Україні. Інформаційний суверенітет та інформаційна безпека України гарантуються і забезпечуються сукупністю нормативних актів, які підготовлені органами державної влади, є чинними і регулюють інформаційні відносини. В Україні на сьогодні діє 259 Законів України, 290 Постанов Верховної Ради (нормативного змісту), 370 Указів Президента України, 89 Розпоряджень Президента України, 1159 Постанов Кабінету Міністрів України, 206 Розпоряджень Кабінету Міністрів України, більш ніж 1100 нормативних актів міністерств, комітетів і окремих відомств. Наведемо основні з них: Закон України "Про Інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", Закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права", "Про державну таємницю", "Про захист інформації в автоматизованих системах", інші законодавчі акти, а також міжнародні договори і конвенції в галузі свободи слова та інформаційної діяльності, ратифіковані Україною.

4. Центри обробки інформації в аграрному секторі.

Інформаційна безпека досягається шляхом реалізації комплексу заходів інформаційної політики підприємства (методами, процедурами, організацією інфраструктури, програмним та апаратним забезпеченням тощо). Основною метою створення механізмів інформаційної безпеки є захист даних із заданими рівнями доступності, надійності, безпеки й керованості. Адміністрування і обслуговування наявної корпоративної ІТ-інфраструктури "з'їдає" левову частку ІТ-бюджету. Зниження вартості підтримки ІТ-інфраструктури можливе за рахунок автоматизації ІТ-процесів і оптимізації систем зберігання даних. Один з найефективніших способів автоматизації обробки даних, що забезпечує гарантовану безвідмовну роботу інформаційної системи підприємства із заданими рівнями доступності, надійності, безпеки й керованості - це створення ЦОД (центрів обробки даних).

Центр обробки даних (ЦОД) (альтернативні терміни - дата-центр, центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), рос. центр хранения и обработки данных (ЦХОД) англ. data center,) - обчислювальна інфраструктура (набір взаємозв'язаних програмних і апаратних компонентів, організаційних процедур, місць розміщення та персоналу), призначена для безпечної централізованої обробки, зберігання та надання даних, сервісів, додатків і забезпечення високого ступеня віртуалізації власних ресурсів [32, 20].

Основними функціями ЦОД є забезпечення гарантованої цілісності даних, безперервності функціонування прикладних систем, завдань і сервісів, постійної готовності і доступності інформації для користувачів, збереження максимально можливої функціональності інформаційної системи при надзвичайних обставин. При використанні ЦОД існують позитивні переваги:

- мінімізація часу доступу до інформації при будь-якій кількості запитів;

- збільшення доступного для кожного користувача дискового простору;

- збільшення доступності даних, контроль доступу до ЦОД;

- відсутність часових витрат на резервне копіювання і відновлення даних [32];

- підвищення ефективності й надійності експлуатації обчислювальних ресурсів;

- зниження витрат на надання інженерних комунікацій, централізоване адміністрування;

- високий рівень захисту інформаційної системи;

- централізоване управління й облік ресурсів ЦОД;

- просте й зручне масштабування обчислювальних ресурсів.

У Росії ринок ЦОД характеризується високими темпами зростання, щороку збільшуючись приблизно на 30 %. За оцінками IDC, щороку обсяг корпоративних даних зростає приблизно на 70 %, що потребує нових засобів і підходів до роботи з ними.