• особисті якості підлеглих;
• поставлені цілі та завдання, що виконуються;
• умови виконання завдань.
Унаслідок значної детермінованості, встановити чіткі межі між стилями важко, тому стиль конкретного керівника чи органу управління розглядається як позиція в певному континуумі.
У науковій літературі відомі декілька континуумів стилів управління.
1. Автократично-ліберальний континуум побудований на дихотомії поганий працівник (теорія X) – хороший працівник (теорія Y).
За теорією X працівники за своєю природою є лінивими, тому їх треба примушувати до роботи, спонукати, мотивувати, контролювати та карати. Ці функції складають основу автократичного управління при якому:
• повноваження гранично централізовані;
• робота підлеглих максимально структуризована;
• свобода підлеглих щодо прийняття рішень максимально обмежена;
• поведінка підлеглих суворо регламентована.
За теорією Y працівники вбачаються працьовитими та відповідальними, здатними до самоконтролю, а тому завданням керівника є не примус, а спрямування діяльності підлеглих.
Стиль керування, при якому підлеглі мають більше свободи щодо прийняття рішень називається ліберальним.
Автократично-ліберальний континуум стилів управління наведено на рис. 5.6.
Рис. 5.6. Автократично-ліберальний континуум стилів управління
Для ліберального стилю управління характерними є:
• високий ступінь децентралізації повноважень;
• активна участь підлеглих у прийнятті рішень;
• хороша комунікація між керівниками і підлеглими;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Публічне управління та адміністрування» автора Тимцуник В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми публічного адміністрування“ на сторінці 2. Приємного читання.
