Держава як суб'єкт політичної та економічної влади

Публічне управління та адміністрування

Однак реальними суб'єктами, що активно впливають на економічну політику, виступають: політичні партії, об'єднання, профспілки, фінансово-промислові групи. Особливо помітною у визначенні напрямків економічної політики с роль фінансово- промислових груп. Певний тиск на уряд роблять і інші суб'єкти економічної і соціальної політики.

Створюючи в органах влади структури чи делегуючи туди своїх представників, здобуваючи контроль над сучасними засобами масової інформації, фінансово-промислова олігархія зосереджує у своїх руках політичну й економічну владу, що дає їй практично необмежені можливості впливу на політику уряду визначення її мети та засобів їх досягнення.

Така діяльність отримала назву "лобізм".

Лобізм (англ, lobbyism) – скоординована практика відстоювання інтересів чи чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того, або іншого рішення. Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень, з використанням формальних і неформальних відносин в органах влади.

Передусім йдеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі.

Лобізм іноді асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча лобізм не обов'язково передбачає підкуп державних працівників. Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи лобі.

Вважається , що термін лобі походить від практики відвідувати депутатів у Центральному Вестибюлі Британського Парламенту (англ. Central Lobby). Англійською lobby означає кулуари, коридори.

Перша згадка про лобіювання, датована 1820 р., де йдеться про намагання представників громадськості вплинути на прийняття рішення в Конгресі СІЛА.

У 1946 р. у США був прийнятий спеціальний закон про лобізм і зараз у тій чи іншій формі ця діяльність притаманна усім демократичним країнам. Нерідко лобісти мають свої контори при законодавчих органах. Легалізація цієї діяльності дозволяє зробити прозорими взаємини влади і бізнесу, щоб виборці могли бачити, чиї інтереси відстоює той або інший політик.

Отже, держава як суб'єкт політичної та економічної влади, відіграє провідну роль в публічному управлінні та адмініструванні, поступаючись з часом частиною своїх функцій приватному сектору, неурядовим організаціям і органам самоврядування населення, що приводить до трансформації структури і змісту публічної влади.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Публічне управління та адміністрування» автора Тимцуник В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Держава як суб'єкт політичної та економічної влади“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ЯК СИСТЕМНЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

  • Принципи діяльності та функції публічного адміністрування

  • Формування та розвиток ідей управління суспільством

  • Застосування соціально-інженерного та гуманітарного підходу в управлінні суспільством

  • ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Взаємозв'язок правової держави та громадянського суспільства

  • Інституційна основа та види громадянського суспільства

  • Функції та принципи громадянського суспільства в публічному управлінні

  • ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ВЛАДА

  • Співвіднесення понять "публічна влада" та "публічне адміністрування"

  • Держава як суб'єкт політичної та економічної влади
  • ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА МУНІЦИПАЛЬНА ВЛАДА

  • Поняття місцевого самоврядування та його становлення в Україні

  • Система місцевого самоврядування в Україні

  • Діяльність місцевих державних адміністрацій

  • Взаємодія органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій у контексті децентралізації влади

  • ЗАКОНОМІРНОСТІ, ФОРМИ, МЕТОДИ ТА СТИЛІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Форми публічного адміністрування

  • ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ВИРОБЛЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКОНАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Поняття та класифікація управлінських рішень

  • Послідовність і методи прийняття управлінського рішення

  • Фактори впливу та обмеження щодо прийняття управлінських рішень

  • ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ В ПУБЛІЧНІЙ СФЕРІ, РЕСУРСИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Функціонування системи виконавчої влади в Україні та внутрішньосистемні управлінські зв'язки

  • Ресурси і технології публічного адміністрування

  • БЮРОКРАТІЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Теорія бюрократії М. Вебера

  • Бюрократія та ефективність управління

  • Бюрократія і процес демократизації

  • КОРУПЦІЯ ТА ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ В ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ

  • Соціально-економічні та політичні наслідки корупції

  • Заходи щодо запобігання проявам корупції

  • Нормативно-правова база антикорупційної діяльності в Україні

  • РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Моделі ефективності діяльності публічних адміністрацій

  • Чинники формування високоефективних публічних адміністрацій

  • СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Моделі соціальної політики держави

  • Соціальний захист населення як пріоритет публічного адміністрування

  • Забезпечення розвитку соціальної інфраструктури

  • ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ЕКОНОМІКА

  • Напрями діяльності та функції держави в економічній сфері

  • Державне регулювання економіки

  • Реалізація економічної політики держави

  • НАЙВАЖЛИВІШІ ФУНКЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Розвиток державно-приватного партнерства

  • Підтримка та захист конкуренції

  • Недопущення зловживанням монопольним положенням на ринку

  • ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ

  • Адміністративна відповідальність

  • Дисципліна та забезпечення законності в публічному адмініструванні