Однак реальними суб'єктами, що активно впливають на економічну політику, виступають: політичні партії, об'єднання, профспілки, фінансово-промислові групи. Особливо помітною у визначенні напрямків економічної політики с роль фінансово- промислових груп. Певний тиск на уряд роблять і інші суб'єкти економічної і соціальної політики.
Створюючи в органах влади структури чи делегуючи туди своїх представників, здобуваючи контроль над сучасними засобами масової інформації, фінансово-промислова олігархія зосереджує у своїх руках політичну й економічну владу, що дає їй практично необмежені можливості впливу на політику уряду визначення її мети та засобів їх досягнення.
Така діяльність отримала назву "лобізм".
Лобізм (англ, lobbyism) – скоординована практика відстоювання інтересів чи чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того, або іншого рішення. Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень, з використанням формальних і неформальних відносин в органах влади.
Передусім йдеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі.
Лобізм іноді асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча лобізм не обов'язково передбачає підкуп державних працівників. Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи лобі.
Вважається , що термін лобі походить від практики відвідувати депутатів у Центральному Вестибюлі Британського Парламенту (англ. Central Lobby). Англійською lobby означає кулуари, коридори.
Перша згадка про лобіювання, датована 1820 р., де йдеться про намагання представників громадськості вплинути на прийняття рішення в Конгресі СІЛА.
У 1946 р. у США був прийнятий спеціальний закон про лобізм і зараз у тій чи іншій формі ця діяльність притаманна усім демократичним країнам. Нерідко лобісти мають свої контори при законодавчих органах. Легалізація цієї діяльності дозволяє зробити прозорими взаємини влади і бізнесу, щоб виборці могли бачити, чиї інтереси відстоює той або інший політик.
Отже, держава як суб'єкт політичної та економічної влади, відіграє провідну роль в публічному управлінні та адмініструванні, поступаючись з часом частиною своїх функцій приватному сектору, неурядовим організаціям і органам самоврядування населення, що приводить до трансформації структури і змісту публічної влади.
ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА МУНІЦИПАЛЬНА ВЛАДА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Публічне управління та адміністрування» автора Тимцуник В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Держава як суб'єкт політичної та економічної влади“ на сторінці 3. Приємного читання.
