де Пт.з. — площа торгового залу, кв.м;
Чр.с — середній час розрахунку з одним покупцем, сек.;
Пс.т.з.п — середня площа торгового залу, яка припадає на одного покупця (при розрахунках приймається рівною 2,5 м );
Кп.р.ч — коефіцієнт використання робочого часу контролера-касира (при розрахунках береться рівним 0,9);
3600 — кількість секунд в 1 годині.
Проте отримані таким способом результати є дуже наближеними і потребують уточнення.
У магазинах самообслуговування, які реалізовують переважно продовольчі товари, прискорення розрахунків може забезпечуватися також за рахунок організації т. зв. експрес-кас, призначених для обслуговування покупців, покупка яких складається з 1—2 предметів.
Незважаючи на високі потенціальні можливості самообслуговування, його використання в роздрібній торгівлі було практично згорнуто через недоліки в організації продажу товарів, які мали місце при застосуванні даного методу:
• вузькість асортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування товарів;
• неповне використання площі торгового залу для встановлення обладнання;
• нераціональне планування торгового залу;
• недостатня кількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;
• безсистемне розміщення товарів у торговому залі;
• завищення чисельності й неефективне використання праці персоналу;
• "подвійний" контроль;
• переважна частка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів (в основному м'ясних, рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування.
Цілий ряд магазинів відмовився від застосування самообслуговування, тому що в них не було належних умов для його застосування: недостатня, вкрай низька кількість попередньо підготовлених до реалізації товарів (зокрема розфасованих), недостатній рівень забезпечення цих магазинів обладнанням, застосовуваним в умовах самообслуговування, непідготовленість персоналу колективів цих магазинів та ін. Однією з визначальних причин, які викликали згортання самообслуговування, є зростання втрат товарів, пов'язаних з забудькуватістю покупців, крадіжками товарів ними та службовим персоналом магазинів і постачальників.
При роботі магазинів самообслуговування широко використовується продаж товарів у складі споживчих комплексів (наприклад товари для жінок, товари для дітей, товари для спорту, товари для саду та городу та ін.), тобто організовується продаж товарів для певного контингенту покупців або для задоволення певного комплексу потреб.
Певну специфіку в здійснення процесів пролажу в магазинах самообслуговування вносить використання тари-обладнання для продажу з неї товарів безпосередньо в торговому залі. Використання тари-обладнання рекомендується переважно для фасованих продовольчих товарів відносно нескладного асортименту, які давно відомі покупцям, тому продавці в торговому залі, як правило, меншою мірою виконують функції консультування покупців, а більше уваги звертають па збереження товарів та вчасне оновлення робочих запасів товарів. Упровадження тари-обладнання дозволяє створювати гнучкі планувальні рішення, збільшувати торгову площу магазину за рахунок скорочення приміщень для зберігання і підготовки товарів до продажу, підвищувати товарну насиченість торгових площ, пропускну спроможність магазину і сприяти ліквідації черг.
Практика організації самообслуговування виробила такі рекомендації превентивного характеру:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація продажу товарів за методом самообслуговування“ на сторінці 5. Приємного читання.
