Підвищення загального рівня конкуренції в роздрібній торговельній мережі за кордоном, виникнення і розвиток нових спеціалізованих торговельних підприємств привело в цілому до скорочення кількості відділів у традиційних універмагах і до зміни "товарної концепції" непродовольчих гіпермаркетів і універмагів. Вони почали розширювати номенклатуру послуг для покупців, вносити зміни в товар-мікс — набір товарних найменувань усередині товарних груп, тобто закуповувати унікальні товари під широковідомими товарними марками і налагоджувати прямі зв'язки з товаровиробниками, продаючи їхні товари під власними (внутрішньо-магазинними) торговими марками.
Гіпермаркети різняться від універмагів більшою загальною площею, вужчим асортиментом, нижчим рівнем сервісу і цін.
Магазини низьких цін — це непродовольчі магазини, які торгують зі скидками і пропонують відносно широкий, але неглибокий асортимент товарів за невисокого рівня обслуговування і порівняно низьких цін. Відносно нижчі ціни пояснюються: орієнтацією таких магазинів на покупців зі середніми і низькими доходами; меншими видатками такого магазину на зарплатню працівників, що надають послуги, адже ї значно менше, ніж в універмазі; нижчими витратами на оренду земельних ділянок за межами престижних центральних районів, на яких розташовуються магазини такого типу.
Традиційні спеціалізовані магазини орієнтують свою збутову концепцію на концентрацію вузького і глибокого асортименту при високих рівнях обслуговування і, відповідно, цін.
Останнім часом на Заході з'явились і розвиваються нові типи суб'єктів роздрібної торгівлі. До них належать "спеціалісти є категорії", центри господарських товарів, "гуртові клуби" і магазини низьких цін.
"Спеціалістами в категорії" називають магазини надвузького, проте надглибокого асортименту товарів, який обмежується товарними найменуваннями однієї товарної групи (підгрупи). Саме магазини цього типу в умовах щільної конкуренції на західному товарному ринку сконцентрували в своїх мережах торгівлю товарами окремих товарних груп, практично виключивши ці групи з асортименту універмагів і традиційних непродовольчих магазинів. "Спеціалісти в категорії" отримали назву "вбивць категорій", а саме таких товарних груп, як іграшки, побутова електроніка, товари для спорту, товари для офісів, комп'ютери, автомобільне приладдя тощо.
Центри господарських товарів — це різнотип "спеціаліста в категорії", що об'єднує в собі магазин товарів для ведення домашнього господарства і магазин будівельних матеріалів. За внутрішньою організацією такий магазин практично не різниться від складу, однак його продавці є висококваліфікованими спеціалістами-консультантами в частині застосування окремих господарських товарів і матеріалів, а також користування інструментами і приладдям для будівництва і ремонту помешкань і садових ділянок.
Гуртовий-клуб — це специфічне торговельне підприємство, яке обслуговує жителів і інші торговельні підприємства вузьким асортиментом товарів з низьким рівнем сервісу. За типом улаштування гуртовий клуб — це великі за розмірами (до 11 000 м ) приміщення складського типу з примітивними інтер'єрами і широкими проходами для пересування підйомно-транспортного обладнання. Асортимент такого магазину непостійний, адже більшість товарів закуповується гуртом під час розпродажу, а співвідношення продовольчих і непродовольчих товарів становить приблизно 50/50 відсотків. Членами гуртового клубу можуть бути дрібні гуртові продавці, інші магазини й індивідуальні покупці, часто представники однієї професії.
Магазини знижених цін проводять закупівлі товарів під час сезонного розпродажу, "пакетом" викуповують надлишки товарів, непарні вироби, непопулярні моделі і фасони або товари з незначними вадами в товаровиробників, гуртових і роздрібних торговців зі скидкою в 50—75 відсотків. Зрозуміло, що при цьому асортимент таких магазинів є надзвичайно нестабільним, і для його відносної стабілізації магазин докуповує частину товарів за звичайними цінами. Магазини знижених цін мають три різно-типи: фірмові магазини, магазини розпродажу і "магазини однієї ціни". Фірмові магазини є власними торговельними підприємствами товаровиробників ("заводські магазини"); гінер-, супер- і звичайних універмагів; мереж спеціалізованих магазинів. Магазини розпродажу є дуже популярними на Заході, незважаючи на їх непостійний, проте доволі широкий асортимент, приваблюючи широкі маси покупців порівняно низькими цінами. Магазини однієї ціни — це специфічний розпродаж, коли всі товари продаються за дуже низькою (зазвичай єдиною, напр. $ 1) ціною.
Демонстраційні зали — це роздрібні магазини, улаштовані безпосередньо при гуртових складах. За принципами організації діяльності вони нагадують магазини-салони, коли товари відбираються покупцями за демонстраційними зразками в залі або в каталозі, після чого працівниками магазину доставляються зі складу.
12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття формату роздрібного торговця“ на сторінці 2. Приємного читання.
