> побудови ефективної стратегії ведення роздрібної торгівлі — довгострокової концепції функціонування та розвитку роздрібного торговця, що ґрунтується на рівномірному створенні, нагромадженні і розподілі ресурсів протягом усього часу його діяльності.
Роздрібні торговці різняться між собою не тільки за характером конкурентної взаємодії на споживчому ринку, але й за організаційно-правовими формами їх організації. З переходом до ринкових умов господарювання суттєво змінилися структура і співвідношення представників окремих правових форм роздрібних торговців, які тепер представлені підприємствами і організаціями колективної (кооперативної), приватної, державної (комунальної), а також змішаних (державно-колективної, державно-кооперативної, колективно-приватної тощо) форм власності.
За чисельністю та потенціалом провідне місце на споживчому ринку на сьогодні посідають роздрібні торговці колективної, у т. ч. кооперативної форм власності. Унаслідок процесів роздержавлення і приватизації на другий план виходять приватні, однак збереглися також державні і комунальні роздрібні торговельні підприємства й одиниці.
Колективна форма власності представлена в роздрібній торгівлі магазинами торговельними одиницями, що належать колективам власників, зазвичай безпосередньо колективам працівників магазину.
Різновидом колективної форми власності є кооперативна власність, що ґрунтується на пайовому володінні основними й обіговими коштами пайовиків, які об'єднують свої матеріальні і фінансові ресурси для першочергового забезпечення власних потреб у постачанні товарами. Споживча кооперація як потужна торговельна система склалась у сільській місцевості країни, де вона, незважаючи на гострі проблеми перехідної економіки, зберегла свої позиції і володіє широкою мережею роздрібних торговельних підприємств і одиниць.
Приватна роздрібна торгівля, яка базується на веденні торговельного обслуговування за власний кошт і на власний розсуд окремих індивідів (їх груп) у даний час активно розвивається. Цей розвиток спостерігається через зростання кількості приватних роздрібних торговців, які опановують найрізноманітніші сегменти споживчого ринку в міських поселеннях і на селі, збільшуючи кількість торговельних підприємств різноманітної видової і типової спеціалізації.
На споживчому ринку і далі залишається помітною питома вага вітчизняних роздрібних торговців державної форми власності, для яких характерного є повна власність на основні та обігові кошти з боку держави у формах окремих відомчих систем торгівлі, фірмової торгівлі державних виробничих підприємств, державно-комунальних торговельних закладів.
Відомчі торговельні системи — це організації та підприємства торгівлі й громадського харчування, які збереглися при державних підприємствах і об'єднаннях гірничодобувної, сталеплавильної промисловості, транспортних галузях тощо. Вони функціонують у вигляді управлінь і відділів робітничого постачання (УРН, ВРП) шахт, гірничо-збагачувальних фабрик, сталеплавильних комбінатів і заводів або у вигляді відділів продовольчого постачання (продпостачів).
Фірмова торгівля*5 у вітчизняній торговельній практиці збереглась у частині власної торговельної мережі великих державних виробничих підприємств, які частину випущеної власної продукції самостійно реалізують у ними ж створених роздрібних торговельних підприємствах як за місцезнаходженням основного виробництва, так і в інших населених пунктах.
*5: {За загальним розумінням фірмову торгівлю жодним чином не слід пов'язувати виключно з державною формою власності, оскільки така форма збуту готової продукції також здійснюється і недержавними колективними, кооперативними, приватними тощо виробничими підприємствами. З фірмовою торгівлею не варто також ототожнювати роздрібну торговельну діяльність роздрібних торговельних фірм регіонального або міжрегіонального масштабу — фірмових торговельних мереж — під єдиною корпоративною, торговельною або франчайзинговою маркою.}
Державно-комунальними або комунальними роздрібними торговцями є ті, що в ході приватизації в силу різних причин не були придбані колективами працівників способом прямого викупу або через приватизаційний аукціон і залишились у власності місцевих органів влади. Комунальні органи влади як власники цих торговельних закладів, з метою організації торговельної діяльності наймають в ці магазини керівників (менеджерів), працівників прилавка і допоміжний персонал. За роки реформування відносин власності в державі в структурі торговельних суб'єктів державної форми власності відбулися кардинальні зміни. Зокрема, були ліквідовані як зайві структурні надбудови часів радянської доби в галузі державної роздрібної торгівлі районні і міжрайонні продовольчі і непродовольчі (спеціалізовані) торги й управління — торговельні організації радянського, неринкового типу, які "організовували", планували і розподіляли процес торгівлі і товарного руху.
До змішаних форм власності в галузі роздрібної торгівлі належать роздрібні торговці, діяльність яких ґрунтується на об'єднанні матеріальних і фінансових ресурсів представників двох або більше основних форм власності (державної, колективної і приватної), а також підприємства, що є спільною власністю суб'єктів, права різних держав, — спільні підприємства.
11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОНЯТТЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА СУБ'ЄКТІВ СИСТЕМИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
