Управління торговельним персоналом маркетингової фірми

Маркетинговий менеджмент

• 1. Ознайомлення нового співробітника служби збуту з підприємством. Це перша частина навчального курсу. Вона може бути присвячена вивченню історії підприємства, корпоративної філософії, культури, політики, його цілям, завданням, організаційній структурі та прийнятій на ньому системі управління. Характеризуються її керівники, фінансова система, структура виробничих потужностей та їхній потенціал, продукція — асортимент, основні товари або послуги, склад і принципи модуляції комплексних пропозицій і т. д. Розкривається також частина інформації про динаміку обсягів збуту й основні чинники, які на це впливають.

• 2. Знайомство з номенклатурою продукції, що випускається.

• 3. Вивчення технології виробництва продукції підприємства. Розглядаються й обговорюються сильні та слабкі сторони продукції підприємства і його конкурентів.

• 4. Отримання знань про особливості споживацького й конкурентного середовища. Даються характеристики різних типів замовників на продукцію підприємства. Розглядаються їхні потреби, купівельні мотиви, споживацькі очікування і ступінь їхньої обґрунтованості, форми поведінки й механізми ухвалення рішень. Пояснюються концептуальні установки підприємства, його стратегій на галузевому, територіальному і цільовому ринках стосовно продукції, цін, якості, а також стосовно споживачів і конкурентів. Наводяться приклади тактичних дій залежно від ситуацій, що складаються. Вивчаються наявні і можливі конкуренти, способи боротьби з ними, отримання про них необхідної інформації та здійснення дезінформації суперників.

• 5. Навчання торговельного персоналу мистецтву просування й реалізації товарів і послуг підприємства, вмінню підтримувати взаємостосунки зі споживачами. Даються знання щодо розроблення і здійснення ефективних торговельних презентацій. Освоюються технології підготовки та проведення переговорів. Проводяться ділові ігри з пошуку переконливих аргументів на користь кожного виду товару, послуги, окремих елементів комплексних моделей пропозицій. Формуються навички подолання заперечень з боку споживачів. Висвітлюються методи пошуку компромісів та оптимізації рішень.

• 6. Ознайомлення співробітників збутових підрозділів з особливостями їхньої роботи й пов'язаними з нею обов'язками. Розглядаються, наприклад, питання, як ефективно розподілити час і зусилля на роботу з активними і пасивними споживачами, як користуватися службовим приладдям, устаткуванням, грошовими сумами, що виділяються, як складати звіти, розробляти раціональні маршрути пересування збутових агентів і канали руху товару тощо.

У процесі навчання можуть розв'язуватися найбільш "екзотичні" завдання. Наприклад, французький маркетолог Ж. Кроман вважає, що одним із перших уроків програми навчання торговельного персоналу має бути навчання техніці рукостискання. Посилаючись на свій досвід, він запевняє, що та енергія й той настрій, які продавець передає потенційному покупцеві при рукостисканні, можуть зіграти вирішальну роль. Правила ділового етикету, справді, дуже важливі, їх треба знати, особливо тим, кому належать переговори із зарубіжними партнерами. Річ у тім, що традиції й норми поведінки серед підприємців далекосхідних країн, арабського світу, Європи, Північної та Південної Америки істотно відрізняються. Часто, не відаючи того, можна образити покупця якимось жестом або словом і цим зірвати цілком вигідну для обох сторін операцію.

Неабияке значення мають традиції підприємства, які зобов'язують співробітників збутових підрозділів допомагати один одному. На практиці добре себе зарекомендувала така форма взаємодопомоги, як наставництво. Дуже добре, коли новий співробітник працює в парі з досвідченим професіоналом. Вони можуть разом розробляти плани заходів, обговорювати виниклі ситуації, відвідувати споживачів, вести переговори. Продавець, який розпочинає свою кар'єру, отримує можливість спостерігати за "профі", котрий допоможе порадою, покаже, "як це робиться", пояснить, "що таке добре і що таке погано". Напарники часто прив'язуються один до одного і продовжують спілкуватися в неофіційній обстановці. Варто зазначити, що програма наставництва в межах управління торговельним персоналом допомагає розв'язати класичну проблему внутрішніх фірмових стосунків: проблему взаємостосунків старих і молодих співробітників.

Програма наставництва, сполучаючи плюси й мінуси обох сторін, дає змогу отримати добрий результат. Вона змушує напарників розглядати один одного як цікавих осіб і здібних працівників. Наставник володіє досвідом, у нього є чому повчитися. Водночас стажист може привнести в команду ентузіазм, свіжий, несподіваний погляд на ситуацію, оригінальні думки. Крім того, молоді люди краще знайомі з електронною технікою та комп'ютерними технологіями, тому можуть надати своїм наставникам допомогу в освоєнні технічних новин. Старший же напарник може не тільки навчити молодшого премудростям продажу, але й за допомогою своєрідного корпоративного фольклору, який складається з різних історій, прикладів і легенд, пробудити пошану до свого підприємства та його діяльності, передати дух колективізму, створити доброзичливу атмосферу. Цей психологічний аспект має важливе значення в підприємництві.

Далекоглядні керівники небезпідставно вважають, що ставлення споживачів до підприємства багато в чому залежить від настрою торговельного персоналу. Тому на підприємствах, де дорожать своїми співробітниками, у межах проведення внутрішнього маркетингу розробляють системи підтримки й стимулювання торговельного та допоміжного персоналу за високу продуктивність і хорошу якість роботи. Керівники періодично перевіряють ступінь задоволеності співробітників своєю функціональною діяльністю і внутрішніми фірмовими відносинами.

Наприклад, агентство телемаркетингових послуг "RMH", добре відоме в СІЛА, користується кіно- й театральною тематикою для стимуляції творчого потенціалу та оптимізму свого персоналу. Кращим присуджується свій "Оскар", ставляться п'єси власного написання, організовуються шоу. Як стверджує керівництво компанії, подібний забавний і незвичайний фірмовий стиль допомагає утримувати співробітників у формі і привертає додатковий інтерес з боку споживачів. Ці слова переконливо підтверджуються дуже високими показниками. Відповідно до звітів компанії, така програма окуповується щорічно 50 %-м зростанням бізнесу.

Професійна віддача співробітників і ступінь задоволення відносинами всередині фірми значно підвищується, якщо підприємство надає їм допомогу не тільки в творчому розвитку, а й у вирішенні життєвих проблем. Одним зі способів поєднання виробничих і особистих інтересів є розроблення й організація діяльності за гнучкими графіками роботи. Інший спосіб надання професійної й людської уваги полягає у виїзді деяких менеджерів на місця разом із торговельними працівниками, але не з метою проконтролювати їхню діяльність, а щоб допомогти їм у виконанні доручених завдань. Співробітники, побачивши таку турботу, швидше за все, намагатимуться докласти всіх зусиль до виконання своїх обов'язків у тій формі, яка потрібна підприємству.

На деяких підприємствах вважають, що кращим способом стимулювання працівників є створення їм умов для додаткового приробітку (якщо така можливість існує).

Так, деякі транспортні компанії дозволяють водіям рівночасно з виконанням своїх корпоративних обов'язків здійснювати й особисте обслуговування. Виходячи на маршрут, багато водіїв отримують спеціальний документ (посвідчення, візитну картку), який дає їм повноваження самостійно приймати замовлення. Це приносить водіям додатковий прибуток.

Загальновизнано, що "золотим ключиком" до досягнення цілей і виконання завдань є організація системи заохочень, підтримка індивідуальних зусиль і видача грошових винагород. Торговельний персонал необхідно заохочувати (морально) і стимулювати (матеріально), спонукуючи їх діяти в ім'я певних колективних досягнень, інакше процеси найму, відбору і навчання працівників не матимуть сенсу.

Керівництву організації необхідно стосовно кожного співробітника, підрозділу й у цілому підприємства визначити систему цілей і завдань, ступінь досягнення та якість вирішення яких використовувати у формі критеріїв для додаткових (понад зарплату) стимулів.

Приклад. "Banc One", що входить до десятка найбільших компаній США і спеціалізується на наданні фінансових послуг, визначив ключовим показником оцінки роботи своїх співробітників рівень обслуговування клієнтів. Щоб підвищити відповідальність персоналу за роботу й управляти їхньою професійною зацікавленістю, банк установлює розмір виплат (оклад, ставка + надбавки, заохочення, винагороди) залежно від того, як клієнти оцінюють роботу філіалів. Для цього введено рейтингову систему. Чим вищий рейтинг філіалу, підрозділу, що контактує з клієнтами, тим більшу платню отримують його співробітники. Керівництво "Banc One" відмовилося від схеми "однакова оплата за однакову роботу", вважаючи ефективнішою іншу схему — "однакова оплата за однакові результати", і не помилилося. Йому вдалося зосередити увагу всіх філіалів, що служать, і підрозділів фінансової структури на повнішому задоволенні побажань клієнтів. Мало того, вдалося створити атмосферу змагання. Співробітники прагнуть не просто підвищити рівень обслуговування й задовольнити бажання клієнтів, але навіть передбачити ці бажання.

Досить цікавий досвід заохочень компанії "ІВМ". У цій компанії задоволеність клієнта розглядається як дзеркало роботи служби сервісу, бо клієнт— єдиний, хто може дати їй оцінку об'єктивно. Таким чином, визнається необхідність у систематичному опитуванні клієнтів, для чого використовуються всілякі канали зв'язку, щоб забезпечити клієнтам оперативні контакти зі службою сервісу компанії. Щоб бути упевненою в наявності відповідних контактів, "ІВМ" як усередині компанії, так і поза її межами щомісячно перевіряє, якою мірою задовольняються потреби споживачів. За наслідками цих перевірок визначаються частки заохочувальних виплат не тільки персоналу, а й керівникам середнього та вищого рангів. Кожних 90 днів заново оцінюється ставлення до справи з боку службовців; ведеться облік думок, які висловлюють працівники компанії про те, як забезпечується обслуговування клієнтів, здійснюється низка інших заходів.

Необхідно підкреслити, що, використовуючи систему заохочень і винагород, дуже важливо дотримуватися чесності відносно намічених індивідуальних планів і реальних результатів. Інакше може виникнути зворотна реакція — недовіра до керівництва, ігнорування проголошуваних принципів корпоративної культури і т. п. Кожен працівник повинен розуміти, від чого залежить і з чого складається його грошове заохочення, а також якою мірою його особисте виконання узгоджується з системою цільових установок підприємства. Якщо виникли відхилення або навіть протидії (усвідомлені, неусвідомлені), то слід ретельно проаналізувати їхні причини, оскільки несприятлива ситуація може виникнути не тільки через недбайливість або зловмисність, але й через незалежні від

працівника обставини. Ефективність будь-якої системи стимулювання залежить від того, наскільки виключена можливість винагороди недисциплінованих службовців.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління торговельним персоналом маркетингової фірми“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Сутність і роль маркетингового управління

  • Маркетингове середовище фірми

  • Завдання і функції маркетингового управління фірмою

  • Якісні підприємницькі цілі

  • Концепції управління підприємством в умовах ринку

  • Концепція маркетингу взаємодії

  • Концепція товару

  • Концепція класичного маркетингу

  • Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою

  • Розроблення комплексу маркетингу

  • Тенденції еволюції маркетингового управління при переході до інформаційної цивілізації

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Маркетингові інформаційні системи

  • Маркетингові дослідження

  • Сегментація і вибір цільових ринків

  • Розділ 3. ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Характеристика плану маркетингу фірми та його складових

  • Планування в системі управління маркетингом

  • Розділ 4. Маркетингове стратегічне планування

  • Аналіз середовища підприємства

  • Визначення місії та цілей фірми

  • Вибір стратегії фірми

  • Виконання стратегії

  • Оцінка і контроль виконання стратегії

  • Використання CRM-технологій у маркетинговому стратегічному плануванні

  • і методика планування маркетингу

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В МАРКЕТИНГОВОМУ УПРАВЛІННІ

  • Корпоративні культурні цінності

  • Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств

  • Організаційне проектування маркетингових фірм і служб

  • Товарна структура організації маркетингу

  • Споживацька ознака (організація структури маркетингу за цільовими ринками)

  • Завдання і функції маркетингових підрозділів фірми

  • Управління торговельним персоналом маркетингової фірми
  • Ділова етика в маркетинговому управлінні

  • Розділ 6. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПЛАНІВ МАРКЕТИНГУ

  • Управління товарною політикою фірми

  • Управління політикою руху товару фірми

  • Управління комунікаційною політикою фірми

  • Управління процесом продажу

  • Розділ.7. КОНТРОЛЬ І АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Види маркетингового контролю та їхня характеристика

  • Маркетинговий аудит

  • Оцінка ефективності маркетингового управління

  • ДОДАТКИ

  • Додаток Б. Завдання, права й обов'язки співробітників основних підрозділів маркетингової системи