Принцип своєчасних рішень, покладений в основу системи управління, шляхом ранжирування стратегічних завдань, як вважають багато фахівців з менеджменту, є найраціональнішим підходом до планування господарської діяльності й управління великими виробництвами в умовах невизначеності розвитку зовнішнього середовища, різких змін у політиці урядів, політичної нестійкості, непередбачуваності НТП з раптовими технологічними проривами, швидких змін у позиціях конкурентів тощо. Управління і планування шляхом ранжирування стратегічних завдань становить низку послідовних дій.
У межах діяльності основної інформаційної системи встановлюється особливе спостереження за тенденціями розвитку чинників зовнішнього середовища, особливо ринкових, загальноекономічних, науково-технічних, соціальних, політичних та ін.
Про результати спостережень і аналізу тенденцій доповідають керівництву підприємства регулярно або в міру виявлення нових явищ у зовнішньому середовищі, які можуть вплинути на становище підприємства на ринку.
Керівництво разом з відповідними маркетинговими службами поділяє проблеми, що виникають, на декілька категорій:
1. найбільш термінові проблеми, котрі потребують негайного розгляду й ухвалення управлінських рішень;
2. важливі проблеми середньої терміновості, котрі можуть бути вирішені в рамках наступного циклу планування;
3. важливі, але або не термінові, або не прийняті до кінця явища (можливі проблеми), що потребують подальшого постійного спостереження, накопичення специфічної інформації й аналізу;
4. проблеми, які після детального аналізу виявилися неістотними для підприємства чи взагалі помилково прийнятими і не заслуговують на подальшу увагу.
Термінові проблеми передаються для детального вивчення і вироблення рекомендацій для прийняття рішення відповідним підрозділам підприємства або ж для опрацьовування — спеціально сформованій тимчасовій цільовій робочій групі. Прийняття рішень і контроль за їх використанням з погляду можливих тактичних або стратегічних наслідків забезпечуються вищою ланкою управління підприємством.
Перелік проблем, які виникли, постійно переглядається і ранжирується за їх пріоритетністю вищою ланкою управління підприємством. Схему управління господарською одиницею на основі ранжирування стратегічних завдань представлено на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Управління на основі ранжирування стратегічних завдань
Управління як діяльність, направлена на вирішення проблем і організацію планомірного, доцільного функціонування будь-якої виробничої системи, можна розглядати і як складний інформаційний процес. На будь-якому з етапів управлінської діяльності керівник підприємства отримує інформацію, групує, систематизує й аналізує її та передає кожній ланці циклу управління (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Цикл управління
Цикл управління характеризується таким ланцюгом дій:
• формування цілей, чітке й зрозуміле не тільки для керівника, а й для всього колективу, з особливим акцентуванням на соціальну значущість, суспільну корисність такої діяльності;
• виявлення проблем, які можуть виникнути на шляху досягнення поставлених цілей;
• виявлення можливих варіантів вирішення проблем, оцінка сприятливих для підприємства умов досягнення поставлених щ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування в системі управління маркетингом“ на сторінці 1. Приємного читання.
