Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств є досить широким. Умовно його можна поділити на два блоки.
Перший включає звичні форми і засоби: обряди, церемонії, ритуали, легенди, розповіді тощо.
Другий об'єднує специфічні інструменти. Найчастіше в цьому блоці виділяють:
• універсальність знаково-символічної системи, що включає найменування, знаки, систему фірмової ідентифікації;
• систему комунікаційних чинників: "офіційна" корпоративна мова, розмовні мови, жаргони, сленги, система неформального спілкування і под.;
• діяльність і оновлення керівного складу та персоналу (стабільність, постійна ротація, взаємозамінність, розподіл прав і відповідальність тощо);
• спільна або відокремлена робота, навчання або участь у корпоративних заходах співробітників, які представляють різні соціальні групи за національними, расовими, статевими, віковими, політичними, ідеологічними, клановими та іншими ознаками.
У теорії і практиці маркетингу та менеджменту використовується загальноприйнята типологія корпоративних культур. Відповідно до неї виділяють:
• 1. Ринкову культуру. Вона базується на пануванні вартісних відносин. Специфіка полягає в тому, що керівництво і персонал підприємства сфокусовані на досягненні максимальної ефективності. Цей тип корпоративної культури притаманний підприємствам, які функціонують на висококонкурентних ринках і в нових галузях.
• 2. Бюрократичну культуру. Її природа грунтується на системі влади, що здійснює регламентацію всієї діяльності підприємства за допомогою правил, інструкцій, процедур і т.п. Ця корпоративна культура формується й укріплюється до анахронізму в тих структурах, які звикли працювати на стабільних, добре захищених ринках.
• 3. Технічну культуру. До неї схильні підприємства й організації, котрі діють у "традиційних" галузях, та суб'єкти, що мають успішний досвід технічних і технологічних розробок.
Відомий економіст і менеджер Томас Уотсон, будучи виконавчим директором компанії "ІВМ", так визначив значення корпоративної філософії і культури — складових загальної концептуальної бази продуцента:
"Основні принципи корпоративної філософії і культури, відчуття духовної спільності, що властиве працівникам компанії, роблять набагато більший вплив на результати діяльності, ніж технологічні або економічні ресурси, організаційна структура, інновації чи нормування часу. Безумовно, усе це також необхідне для успіху. Проте основним чинником успішної діяльності компанії є відданість її працівників основним принципам корпоративної культури і філософії".
Корпоративна філософія й корпоративна культура тісно взаємопов'язані. Вони нерозривні та доповнюють один одного, утворюючи "дві сторони однієї медалі". Цю "медаль" — сукупність корпоративної філософії й корпоративної культури — також іменують по-різному: одні — як дух корпорації, інші — як загальну концептуальну базу продуцента. І перше, і друге розуміння правильне.
Схематично прояв загальної концептуальної бази через основні елементи і функції маркетингу та менеджменту показано на рис. 5.1.
Корпоративна філософія спільно з корпоративною культурою продукують комплекс цілей, суть яких відображає позицію, прагнення і профільно-ринкову орієнтацію підприємства, що формуються під впливом безлічі зовнішніх і внутрішніх чинників.
Корпоративна культура і філософія для суб'єкта господарювання мають не просто велике, а визначальне значення. За їх допомогою керівництво контролює, підтримує і розвиває виробничі, комерційні й навіть соціальні процеси, які пов'язані з життєдіяльністю підприємства та підприємництвом в усьому різноманітті їх складових елементів.
Рис. 5.1. Схема реалізації концептуальної бази в системі стратегічного і функціонального управління маркетингом
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
