Будь-яке підприємство перебуває й функціонує в середовищі. Кожна дія всіх без винятку підприємств можлива тільки в тому разі, якщо середовище допускає його здійснення. Внутрішнє середовище с джерелом життєвої сили. Воно містить у собі той потенціал, який дає можливість підприємству виживати в певному проміжку часу. Але воно може також бути й джерелом проблем і навіть загибелі підприємства в тому разі, якщо воно не забезпечує необхідні умови для його функціонування. Зовнішнє середовище є, з одного боку, джерелом, яке живить фірму ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні, а з другого — джерелом, яке поглинає результати діяльності фірми, забезпечуючи тим самим можливість її виживання. Отже, завдання стратегічного планування полягає в забезпеченні такої взаємодії підприємства з середовищем, яке дало б йому змогу підтримувати свій потенціал на рівні, необхідному для досягнення своїх цілей, і тим самим давало б можливість виживати в довготерміновій перспективі.
При визначенні стратегії поведінки фірми та впровадженні її в життя керівництво повинно мати поглиблене уявлення як про внутрішнє середовище, його потенціал і тенденції розвитку, так і про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місце, що його займає в ньому фірма. При цьому внутрішнє середовище вивчається для того, щоб розкрити сильні й слабкі сторони підприємства, а зовнішнє оточення вивчається в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які фірма має враховувати при визначенні своїх цілей та при їх досягненні.
Загрози з боку навколишнього бізнес-середовища — це негативний вплив якихось тенденцій або несприятливий розвиток подій, які у разі відсутності захисних маркетингових заходів призводять до зменшення обсягів продажу і зниження прибутків фірми.
Маркетингова можливість — сфера купівельних потреб, задоволення котрих — основа прибутків фірми.
Оточення підприємства розглядається як сукупність трьох середовищ: макрооточення, безпосереднього оточення і внутрішнього середовища підприємства. Аналіз макрооточення передбачає аналіз п'яти його компонентів: економічного, правового, політичного, соціального та технологічного.
Вивчення економічного компоненту передбачає аналіз низки показників: величини валового національного продукту, темпів інфляції, рівня безробіття, процентної ставки, продуктивності праці, норм оподаткування, платіжного балансу, норм накопичення і т. п. При цьому важливо звертати увагу на такі чинники, як загальний рівень економічного розвитку, природні ресурси, що видобуваються, клімат, тип і рівень розвиненості конкурентних відносин, структура населення, рівень освіченості робочої сили та величина заробітної платні. Потрібно зазначити, що при вивченні перелічених показників і чинників являють інтерес не їхні значення як такі, а насамперед те, які можливості для ведення бізнесу це дає. Також до сфери інтересу стратегічного планування входить і розкриття потенційних загроз для фірми, які містяться в окремих складових економічного компонента.
Аналіз правового регулювання, що передбачає вивчення законів та інших нормативних актів, які встановлюють правові норми і рамки відносин, дає можливість визначити допустимі межі дій у взаєминах з іншими суб'єктами права і прийнятні методи відстоювання своїх інтересів. При вивченні правового компонента макрооточення підприємство цікавить ступінь правової захищеності, динамізм правового середовища, рівень суспільного контролю за діяльністю правової системи суспільства. Дуже важливим є з'ясування ступеня обов'язковості дії правових норм, а також того, чи розповсюджується їхня дія на всі фірми або ж існують винятки з правил, і, нарешті, з'ясування того, наскільки невідворотним є застосування санкцій до компанії у разі порушення нею правових норм.
Політична складова макрооточення повинна вивчатися з метою отримання чіткого уявлення про наміри органів державної влади стосовно розвитку суспільства, а також про засоби, за допомогою яких держава має намір втілювати в життя свою політику. Вивчення політичного компонента має концентруватися на з'ясуванні того, які програми намагаються втілити в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, як уряд відноситься до різних галузей економіки і регіонів країни, які зміни в законодавстві та правовому регулюванні можливі в результаті ухвалення нових законів і нових норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо з'ясувати базові характеристики політичної системи: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільним є уряд, наскільки він спроможний проводити свою політику, який ступінь суспільної незадоволеності і наскільки сильними є опозиційні політичні структури.
Дослідження соціального компонента макрооточення спрямований на те, щоб з'ясувати вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як ставлення людей до роботи і якості життя, звичаї й вірування, що існують у суспільстві, цінності, котрі поділяють люди, демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень освіченості, мобільність людей тощо. Особливості соціального компонента полягають у тому, що, по-перше, він впливає як на інші компоненти макрооточення, так і на внутрішнє середовище; по-друге, він змінюється порівняно повільно, але приводить до багатьох дуже істотних змін в оточенні. Тому фірма має серйозно відстежувати можливі соціальні зміни.
Аналіз технологічного компонента дає змогу своєчасно побачити ті можливості, які розвиток науки і техніки відкриває для виробництва нової продукції, для вдосконалення виготовлюваної продукції та для модернізації технології виготовлення і збуту. Відстежування процесу розвитку технологій важливе не тільки у зв'язку з тим, що необхідно вчасно розпочати використовування нових технологічних досягнень, але також і тому, що фірма має передбачити і спрогнозувати момент відмови від використовуваної технології. Це означає, що процес вивчення технологічного компонента макрооточення повинен сприяти вибору таких рішень, які дозволяють не спізнитися з початком технологічного оновлення і не затриматися надто довго з виробництвом колись нового продукту.
Для результативного вивчення стану компонентів макрооточення на підприємстві створюється спеціальна система відстежування зовнішнього середовища. Така система повинна здійснювати як проведення спеціальних спостережень, пов'язаних з якимись особливими подіями, так і проведення регулярних (як правило, один раз на рік) спостережень за станом важливих для підприємства зовнішніх чинників. Проведення спостережень може здійснюватися безліччю різних способів. Найпоширенішими є такі:
1. аналіз матеріалів, опублікованих у періодичній пресі, книгах, інших інформаційних виданнях;
2. участь у професійних конференціях;
3. аналіз досвіду діяльності компаній;
4. вивчення думки співробітників фірми;
5. проведення зборів і обговорень усередині підприємства.
Вивчення компонентів макрооточення не має закінчуватися тільки констатацією того, в якому стані вони перебували раніше або перебувають зараз. Важливо також розкрити тенденції, характерні для зміни стану окремих важливих чинників, і спробувати передбачити тренди розвитку цих чинників, аби передбачати загрози і можливості, які можуть чекати на фірму в майбутньому.
Вивчення безпосереднього оточення направлене на аналіз стану складових зовнішнього середовища, з якими підприємство перебуває в безпосередній взаємодії: покупці, постачальники, конкуренти і робоча сила.
Аналіз покупців має своїм завданням складання профілю тих, хто купує продукт, який реалізується фірмою. Це дає змогу краще з'ясувати, який продукт найбільшою мірою сприйматиметься покупцями, на який обсяг продажу може розраховувати підприємство, якою мірою покупці прихильні до продукту саме цієї фірми, наскільки можна розширити коло потенційних покупців, що чекає на продукт у майбутньому і багато іншого.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз середовища підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
