Різним людям властиві різні потреби й цінності.
Підвищення ступеня відповідальності, рівня кваліфікації, суспільне визнання досягнутих результатів і забезпечення відповідних матеріальних стимулів сприяє підвищенню мотивації у більшості працівників.
У людей, як правило, з'являється мотивація, якщо вони вірять у те, що їхні зусилля принесуть необхідні результати, ці результати будуть нагороджені, а форма і спосіб винагороди становлять для них певну цінність і значущість.
Усунення "антистимулів" (наприклад, виявлення несправедливості або неуважне ставлення з боку керівництва) підвищує рівень мотивації.
Існує взаємозв'язок між цілями керівників маркетингових і торгово-збутових підрозділів (які визначаються їхньою важливістю для підприємства і багато в чому визначають продуктивність управлінської праці) та відповідними цільовими установками (і продуктивністю праці) їхніх підлеглих.
Усе це зумовлює вимоги до управлінського процесу. Маркетингові менеджери незалежно від службового рівня повинні:
• знати, що становить цінність для кожного з підлеглих і до чого прагнуть ті чи інші працівники (тобто виявити їхні нереалізовані потреби);
• прагнути підвищити відповідальність своїх підлеглих за доручену їм справу;
• розуміти, що навчання може підвищити мотивацію, а також здатність бачити зв'язок між докладеними зусиллями й досягнутими результатами;
• ставити перед своїми підлеглими реальні й разом з тим досить серйозні цілі;
• пов'язувати міру винагороди з досягнутими показниками роботи своїх підлеглих;
• розуміти, що велику роль може відігравати не тільки матеріальна винагорода, а й моральне заохочення (наприклад, похвала, співчуття, розуміння).
Хорошою ілюстративною підмогою для маркетингових менеджерів є модель мотивації торговельного персоналу, розроблена американськими ученими Черчиллем, Фордом та Уолкером. Ця модель передбачає, що мотивація як явище має циклічний характер. Чим сильнішою є мотивація продавця, тим більше він докладає зусиль, що спричинює підвищення продуктивності праці. Чим більш продуктивною є праця, тим вищу винагороду й задоволення від виконуваної роботи вона забезпечує продавцеві. Цикл завершується новим ступенем задоволеності, що перевершує попередню, яка зумовлює формування мотиваційного комплексу на відповідному— вищому— рівні (рис. 5.13).
Рис. 5.13. Цикл мотивацій торговельного персоналу за концепцією Черчилля, Форда та Уолкера
Практичні висновки, якими можуть керуватися у своїй діяльності маркетингові менеджери, можна звести до двох основоположних узагальнень:
1. керівники, які відповідають за продаж, повинні переконати своїх підлеглих у тому, що результати їхньої роботи в остаточному підсумку залежать від зусиль і майстерності;
2. працюючи старанніше або освоївши відповідні секрети роботи продавця, вони зможуть збільшувати продаж продукції підприємства.
На багатьох підприємствах вважається, що мотивації співробітників залежать в основному від особливостей системи оплати в певній організації. Проте в теорії менеджменту відомо, що не всі люди однаковою мірою мотивуються грошима. Із цього приводу неодноразово проводилися різноманітні дослідження. З'ясувалося, що існує п'ять типів торгово-збутових працівників, кожний з яких визначається власною структурою цілей:
1. Жертви звички. Вони прагнуть підтримувати свій рівень життя, заробляючи цілком визначену й достатню, на їхній погляд, суму грошей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління торговельним персоналом маркетингової фірми“ на сторінці 11. Приємного читання.
