В умовах ринку управління маркетингом має включати такі обов'язкові складові:
• створення конкурентоспроможних товарів, послуг, комплексних моделей пропозицій і систем обслуговування;
• проведення не тільки вигідної для підприємства, а й прийнятної для споживачів, торговельних посередників і союзників зі стратегічних альянсів цінової політики;
• забезпечення доступності покупців і ділових партнерів до продукції підприємства за допомогою адаптивних маркетингових і логістичних систем комунікацій;
• установлення, підтримка та розвиток формальних і неформальних зв'язків, які здійснюються в основному торговельним персоналом.
З позиції сучасних підходів до технології ведення бізнесу у формуванні та підтриманні виробничо-комерційних зв'язків між підприємством, його споживачами, різного роду посередниками і союзниками зі стратегічних альянсів не повинно бути нічого випадкового і неконтрольованого. Саме тому, щоб забезпечити успіх підприємства, пріоритетне значення має підбір, навчання і стимулювання торговельного персоналу.
Розвиток ринкових відносин значною мірою залежить від діяльності й компетентності торговельного персоналу. Як обґрунтування можна навести декілька показових прикладів.
Перший — з досвіду роботи відомого маркетолога А. Хаєма: "...багато років тому мене запросили в корпорацію "Consolidated Freightways" ("CF")— величезну компанію, що надає транспортні послуги й матеріально-технічне постачання великим підприємствам. На самому початку 80-х, коли в С1ІІА розпочалося скорочення державного регулювання у сфері автомобільних і авіаперевезень, ця корпорація зіткнулася з новим рівнем конкуренції й змушена була зайнятися пошуком нових можливостей. Адміністрація "Consolidated Freightways" ("CF") вирішила серйозно зайнятися маркетинговою діяльністю, і я був запрошений допомогти в організації відповідного відділу. Ми склали маркетингову програму, передали філіалам компанії результати проведених досліджень і останні плани, провели активну рекламну кампанію та серію заходів, спрямованих на формування громадської думки, розробили складну систему телемаркетингу, програми прямої поштової реклами, пропозиції нових товарів тощо.
Проте незабаром я почав розуміти, що всі ці нововведення не приносять особливого успіху. Як ми не старалися, нам не вдалося змінити прагнення споживачів вести справи виключно з торговельним персоналом шляхом особистих контактів. Клієнти віддавали перевагу "CF" над іншими конкурентами з однієї простої причини: їм подобалося безпосереднє спілкування з торговельними працівниками корпорації. При цьому вони в основному ігнорували інші маркетингові канали, і тут ми нічого не могли зробити. Наприклад, якщо у клієнта виникала проблема, то першим, до кого він звертався, був торговельний агент компанії, який негайно залагоджував непорозуміння. Оскільки відносини з торговельним персоналом були дуже важливими для клієнтів, уся наша маркетингова програма повинна була будуватися на підтриманні цих відносин".
Другий приклад — із досвіду роботи не менш відомої й досвідченої у сфері маркетингу та менеджменту Б. Сигман з компанії "Advanced Systems Group", яка забезпечує своїх споживачів новим устаткуванням, працюючи з низкою лізингових компаній. Вона говорить: "У наших партнерів-постачальників набагато більше спільного, ніж якихось більш-менш істотних відмінностей. Тому вибір часто визначається тільки особистими якостями персоналу. Зупиняєшся на тих, хто уважніший, з ким просто приємніше вести справи".
Безліч подібних одкровень висококваліфікованих і досвідчених маркетологів і менеджерів з різних галузей виробничо-комерційної діяльності свідчить про те, що одним із вирішальних чинників успішного бізнесу виявляється характер взаємин зі споживачами та діловими партнерами.
До категорії співробітників служб просування і збуту, які створюють корпоративну маркетингову систему, входять фахівці, які виконують різні функції. У сфері організації комерційних зв'язків і продажу найчастіше трапляються такі категорії співробітників підприємства: торговельні агенти, контактери — "парламентери", торговельні консультанти, оператори телемаркетингу, представники на місцях, фахівці з маркетингу різних профорієнтацій та безпосередньо продавці.
Основні обов'язки, до яких зводиться діяльність перелічених категорій торговельних працівників, полягають у такому:
1. Пошук і залучення нових перспективних споживачів і торговельних посередників.
2. Розвиток відносин з активними (наявними) споживачами, посередниками і союзниками зі стратегічних альянсів.
3. Підтримка взаємостосунків з пасивними (колишніми, але потенційними) споживачами, посередниками і союзниками зі стратегічних альянсів.
4. Підготовка, організація і завершення кожного окремого процесу купівлі-продажу, який включає: цілеспрямоване вивчення конкретного споживача; встановлення контактів у процесі переговорів з ним; аргументування на користь ухвалення покупцем позитивного рішення; подолання заперечень; висновок операції.
5. Надання додаткових і супутніх ділових послуг, що не входять до договірних зобов'язань, наприклад: інформаційне забезпечення покупців, консультування їх тощо.
6. Проведення досліджень цільового ринку в галузевому, територіальному розрізі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління торговельним персоналом маркетингової фірми“ на сторінці 1. Приємного читання.
