можливість порівнянь, з дозволу власників, даних про діяльність підприємства з аналогічною інформацією про діяльність інших фірм.
У ході формування звітної інформації потрібно дотримуватися певних обмежень на інформацію, що включається у звітність:
оптимальне співвідношення витрат і доходів, тобто витрати на складання звітності повинні розумно співвідноситися з імовірними доходами, отримуваними підприємством від подання цих даних зацікавленим користувачам;
принцип обережності (консерватизму) - передбачає, що документи звітності не повинні допускати завищеної оцінки активів і прибутку і заниженої оцінки зобов'язань;
конфіденційність вимагає, щоб звітна інформація не містила даних, що можуть завдати шкоди конкурентним позиціям підприємства.
До речі, користувачі інформації різні, цілі конкурентні або діаметрально протилежні. Класифікація користувачів бухгалтерської звітності може бути виконана різними способами, однак, як правило, виділяють три укрупнені групи: користувачі, зовнішні стосовно конкретного підприємства; самі підприємства (точніше, управлінський персонал); власне бухгалтери.
Бухгалтерська звітність підприємства або організації, за винятком звітності бюджетних організацій, складається з бухгалтерського балансу; звіту про прибутки і збитки; додатків до них, передбачених нормативними актами; аудиторського висновку, що підтверджує вірогідність бухгалтерської звітності, якщо вона підлягає обов'язковому аудиту; пояснювальної записки.
Пояснювальна записка до річної бухгалтерської звітності повинна містити істотну інформацію про підприємства, організації, їх фінансовий стан, можливість порівнянь даних за звітний період і попередній йому рік і т.д.
Існують різні методики фінансового аналізу. Деталізація процедурного боку методики фінансового аналізу залежить від визначених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного і технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи передбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: експрес-аналіз фінансового стану; деталізований аналіз фінансового стану.
Метою експрес-аналізу фінансового стану є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта підприємництва. Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне вивчення й аналіз звітності.
Мета першого етапу - прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до аналізу. Тобто проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності за формальними ознаками і, власне кажучи, визначається наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, перевіряється правильність і ясність усіх звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки.
Мета другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому стані господарюючого суб'єкта.
Третій етап - основний в експрес-аналізі; його мета - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність або необхідність більш глибокого і детального аналізу фінансових результатів і фінансового стану.
Мета деталізованого аналізу фінансового стану - сформувати більш детальну характеристику майнового і фінансового стану підприємства і результатів його діяльності у звітному періоді та можливостей розвитку суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.
З цією метою можна запропонувати таку програму поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства:
Попередній огляд економічного і фінансового стану суб'єкта господарювання, який включає характеристику загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності та виявлення статей звітності з негативною характеристикою.
Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання: оцінка майнового стану; аналітика; структурний аналіз балансу; аналіз якісних зрушень; оцінка фінансового стану; оцінка ліквідності; оцінка фінансової стійкості.
Оцінка й аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання; оцінка основної діяльності; аналіз рентабельності-прибутковості.
До речі, аналіз прибутковості суб'єкта характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник прибутковості - це сума прибутку, або доходів.
Відносний показник - рівень рентабельності. Величина прибутковості вимірюється рівнем рентабельності. Рівень рентабельності суб'єктів, пов'язаних з виробництвом продукції (товарів, робіт, послуг), визначається процентним відношенням прибутку від реалізації продукції до собівартості продукції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний аналіз господарської діяльності підприємств“ на сторінці 6. Приємного читання.
