Середні величини. При аналізі діяльності підприємства за певний період часу (рік, квартал, місяць) часом виникає необхідність визначити стан справ в цілому за період, що аналізується. Тим часом у звітності підприємства за рядом показників наводяться дані лише на кінець звітного періоду. У таких випадках обчислюються середні показники за весь період, що аналізується. Так, наприклад, проводиться підрахування середніх залишків оборотних коштів, виробничих фондів тощо.
Підрахунки середніх величин особливо необхідні при вивченні масових і явищ, що мають місце в діяльності підприємств: середній виробіток робітника, середня тривалість робочого дня, середня заробітна плата тощо. При аналізі застосовуються середньоарифметичні та середньохронологічні величини. Застосування середніх величин надає можливість отримати узагальнену характеристику кожної окремої ознаки і всієї їх сукупності. Використовуючи їх при аналізі, слід враховувати економічний зміст показників. Будучи ефективними для визначення узагальненої характеристики явищ, що вивчаються, вони разом з тим нівелюють більш-менш значні відхилення в роботі окремих підприємств або їх підрозділів і таким чином певною мірою вуалюють дійсний стан речей. Тому при аналізі не можна обмежуватися одними зведеними показниками, а потрібно розкривати їх там, де це необхідно, по окремих складових частинах. Наприклад, середні норми виробітку по заводу перевиконані, а тим часом є частина робітників, яка не виконала норми. У таких випадках при аналізі виконання норм виробітку нарівні з даними про середнє виконання потрібно навести й конкретні дані щодо виконання норм окремими групами робітників.
Для того щоб середні величини достовірно відображали суть явищ, які вивчаються, слід правильно обґрунтувати групування їх за певними ознаками.
Широко використовується в економічному аналізі метод групування. Зокрема, при аналізі діяльності господарського об'єднання підприємства, що входять до його складу, групуються за ступенем виконання планових показників, за рівнем енергоозброєності, за рівнем врожайності тощо.
Відносні величини. Абсолютні величини не завжди дозволяють достатньо правильно оцінити результати, досягнуті підприємством за тією чи іншою стороною його діяльності. Тому при аналізі широко застосовуються відносні величини. Вони сприяють розкриттю якісного змісту абсолютної величини. Відносні величини застосовуються у вигляді відсотків, коефіцієнтів.
Відсотки застосовуються для визначення змін, що відбулися за аналізований період, визначення структури показників, що вивчаються, рівня накладних витрат тощо. Враховуючи, що абсолютне значення кожного відсотка з року в рік значно змінюється, користування відсотками в багатьох випадках буде доцільно в поєднанні з абсолютними величинами.
Для визначення двох величин, що перебувають у взаємозв'язку, використовуються коефіцієнти. Вони застосовуються, наприклад, для визначення змінності, міри використання потужностей, переведення виконаних тракторних робіт в гектари м'якої оранки тощо.
При аналізі також часто вдаються до використання індексів. Індексний ряд, у якому одна величина прийнята за базу, а інші - у відсотках до неї, дозволяє простежити шлях розвитку певного господарського явища. Ряд, у якому показники подано у відсотках до попереднього, забезпечує визначення темпів зміни явищ, що вивчаються. Індекси застосовуються при вивченні динаміки зростання продукції, продуктивності праці та ін.
Балансова ув'язка показників. Цей прийом застосовується передусім для перевірки повноти і правильності визначення впливу різних чинників на величину відхилень певних явищ, як-то: зміну обсягу виробництва і реалізації продукції, собівартості і прибутку, фонду заробітної плати тощо. У всіх випадках алгебраїчний підсумок розмірів впливу окремих чинників має дорівнювати величині загального відхилення по явищу. Відсутність цієї рівності свідчить про неповне виявлення або допущення помилок при підрахунку розмірів впливу окремих чинників. У випадках, коли підрахунки розмірів впливу одного з чинників пов'язані з трудомісткими розрахунками, у практиці аналітичної роботи застосовують так званий сальдовий прийом, беручи за величину впливу цього чинника різницю між загальною сумою відхилень по явищу загалом і розміром впливу, розрахованим по інших причинах.
Прийом балансової ув'язки застосовується також і для перевірки правильності при відображенні двох груп взаємопов'язаних і урівноважених економічних показників, підсумки яких мають бути тотожні.
Прийомами, що застосовуються при аналізі, є ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці. Прийом ланцюгових підстановок застосовується в тих випадках, коли на відхилення у явищі, що вивчається, впливають два або більше чинників, і коли необхідно виміряти вплив кожного з них. Для цього в доповнення до існуючих показників обчислюються допоміжні показники, розраховані за умови зміни одного з чинників і залишення у незмінному вигляді інших.
Кореляція. Цей прийом застосовується при економічному аналізі в тих випадках, коли явища, що вивчаються, взаємопов'язані, але цей зв'язок не має характеру функціональної залежності. Наприклад, величина витрат на керування підприємством, безперечно, пов'язана з обсягом виробництва, однак точних пропорцій між зростанням обсягу виробництва і збільшенням витрат на управління визначити не можна.
Прийом кореляції дозволяє обчислити міцність зв'язку між окремими чинниками, що діють у різних напрямках, і в такий спосіб знайти найсприятливіші співвідношення між ними. Міра залежності між окремими чинниками виражається коефіцієнтом кореляції. Найефективніше цей спосіб можна застосувати при аналізі роботи господарських об'єднань.
Лінійне програмування. Застосування математичних методів і, зокрема, лінійного програмування, в економічному аналізі надає можливість вибору оптимального варіанта при вирішенні ряду питань діяльності підприємства. У попередньому економічному аналізі цей прийом міг би використовуватися для розробки пропозицій по обсягу реалізації продукції, прибутку, найефективнішому використанню основних і оборотних засобів підприємства. При наступному аналізі прийом лінійного програмування забезпечить можливість найповнішого обліку внутрішньогосподарських резервів і максимального їх використання. При проведенні аналітичної роботи важливо правильно обрати для вивчення окремих сторін діяльності відповідні прийоми аналізу, а для цього необхідно передусім глибоко знати економіку підприємства.
Аналіз починається з перевірки виконання плану по валовій і товарній продукції.
До складу валової продукції включається продукція, вироблена всіма цехами підприємства, крім тієї її частини, що спожита на виробничі потреби (так званий внутрішньозаводський оборот). Таким чином, валова продукція складається з готових виробів, повністю закінчених обробкою на даному підприємстві, плюс приріст (або мінус зниження) залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів, інструментів і пристосування власного виготовлення.
Чинний порядок передбачає певну відмінність у визначенні обсягу валової продукції підприємств різних галузей народного господарства.
Зміна залишків незавершеного виробництва враховується при визначенні величини валової продукції на підприємствах з тривалим процесом виробництва, а також у випадках, коли виробництва значно коливаються. Ці особливості слід мати на увазі при перевірці випуску валової продукції, оскільки вона є показником, що характеризує обсяг промислового виробництва окремих підприємств, господарських об'єднань і всього народного господарства в цілому.
До складу товарної продукції включаються тільки повністю закінчені і укомплектовані вироби, виготовлені як із купованої сировини, так і з сировини замовника (за вирахуванням вартості цієї сировини); виконані підприємством послуги і роботи по капітальному ремонту свого обладнання. Товарна продукція визначає обсяг виробленої підприємством продукції, яка може бути використана або для виробничих потреб, або для задоволення потреб населення.
Валова продукція є початковим показником для розрахунку продуктивності праці, визначення ступеня використання виробничих потужностей. Дані про розміри цієї продукції необхідно мати при перевірці використання заробітної плати, встановленні нормативів по виробничих запасах і т.п. Товарна продукція є початковою базою для розрахунку таких показників, як собівартість продукції, реалізація тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний аналіз господарської діяльності підприємств“ на сторінці 3. Приємного читання.
