Цілком очевидно, що існуюча практика передбачає дворазову оцінку застави. Перший раз оцінка здійснюється при оформленні кредитного договору з метою встановлення співвідношення "кредит-застава" і визначення достатності забезпечення покриття всіх витрат банку-заставодержателя у разі звернення стягнення на закладене майно. Другий раз - при фактичному зверненні стягнення з метою проведення розпродажу закладеного майна на відкритих аукціонах. Зрозуміло, саме звернення стягнення на закладене майно є крайнім заходом. Сторони спочатку орієнтуються на виконання договірних зобов'язань. Але сама процедура оцінки передбачає ретельне обґрунтування банком усіх параметрів кредитної угоди. Одним з основних параметрів такої угоди є кредитна ставка.
При встановленні кредитних ставок необхідно враховувати ту обставину, що позиковий капітал за інших рівних умов приводить до зростання ринкової вартості нерухомості. Це випливає як із загальної моделі середньозваженої вартості капіталу, так і з очікуваної зміни прибутку і зростання норми дохідності. Якщо власний і позиковий капітал пропорційно впливають на зростання вартості нерухомості, то кредитор, очевидно, має право претендувати на певні дивіденди від такого зростання.
Узагальнюючим показником зміни вартості нерухомості є загальний коефіцієнт капіталізації, який визначається як норма дохідності власного капіталу, скорегована з урахуванням таких складових: амортизаційних відрахувань на погашення кредиту; величини, що враховує майбутнє збільшення частки власного капіталу у власності; зміни вартості власності; зміни прибутку.
Активний розвиток та розширення сфери діяльності банків потребує окреслення пріоритетних напрямків запровадження нових послуг, на яких мають бути сконцентровані зусилля. Серед них можна назвати трастові операції, консультаційно-інформаційні послуги, допоміжні операції, пов'язані із забезпеченням господарської діяльності клієнтів, удосконалення традиційних банківських послуг, насамперед депозитно-позичкових.
В Україні серед перспективних напрямків функціонування банків особливе місце може належати трастовим операціям, які передбачають управління майном та виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. При здійсненні трастових операцій банк на підставі укладеного договору або за заповітом набуває відповідних прав і виступає розпорядником певного майна на користь довірителя чи третьої особи.
Реальні перспективи розвитку в банківській практиці нашої країни - деякі послуги, реалізація яких вимагає від персоналу банків глибоких знань особливостей функціонування господарюючих суб'єктів різних галузей економіки. Такі послуги можуть надаватися як у рамках уже діючих кредитно-розрахункових відносин банків з основним контингентом клієнтури, так і в окремому порядку, на договірних засадах, що сприяє залученню нових клієнтів. Серед зазначених послуг важливе місце можуть посісти:
• аудиторські послуги, що передбачають проведення комплексної перевірки банком усієї фінансово-господарської діяльності клієнта або окремих її аспектів;
маркетингові послуги, пов'язані з пошуком нових ринків збуту для клієнта, організацією рекламної компанії, добором партнерів, зацікавлених у господарських стосунках із клієнтом;
гарантійні послуги, надання яких пов'язане з видачею банком зобов'язань за клієнта, а виконання передбачає здійснення різноманітних грошових виплат;
виконання окремих внутрішніх операцій клієнтів: ведення бухгалтерського обліку, касового господарства, управління фінансами, виплату заробітної плати, регулювання постачання і збуту та деяких інших функцій внутрішнього управління компанією;
організація експертиз, що передбачають перевірку проектно-кошторисної документації на будівництво нового, розширення і модернізацію діючого виробництва, контроль за реалізацією проектів та відповідністю фактичних затрат кошторисній вартості, експертні роботи, пов'язані з фінансуванням проектів.
Розглянуті послуги вигідно доповнюють стандартний набір кредитно-розрахункових операцій комерційних банків, що є важливою перевагою у конкурентній боротьбі за залучення нових клієнтів.
Важливим є впровадження інновацій у структурі банківських операцій, а саме інновацій, які стосуються сфери економічної діяльності банків. Такі нововведення виникли в результаті універсалізації банків, вони є справді яскравим прикладом інноваційного вдосконалення в системі банківських операцій. Якщо на початку 1990-х років в Україні обслуговування зовнішніх відносин підприємств здійснювалося переважно через спеціалізований державний експортно-імпортний банк, то на сьогодні комерційні банки можуть запропонувати конкурентоспроможний комплекс проведення розрахунків за експортно-імпортними операціями.
Це динамічний і перспективний напрямок банківської інновації. За досить невеликий період часу було створено чітку систему платежів до зарубіжних банків, встановлено зв'язок із світовим ринком грошових капіталів. Ведуться неторгові операції з чеками. Серед широкого спектра функцій, які покликані виконувати банківські установи, пріоритетною залишається надання довгострокових кредитів на реалізацію інноваційних проектів, і у зв'язку з цим банки можуть розглядатися як зовнішні щодо нововведень суб'єкти. На жаль, у даний час операції з надання фінансових ресурсів під інноваційні проекти у вітчизняній банківській практиці майже не використовуються.
Дана ситуація пояснюється різними причинами, серед яких, на нашу думку, необхідно виділити такі. По-перше, високі темпи інфляції, яка стоїть на перешкоді серйозним комерційним інвестиціям у нові проекти навіть з порівняно нетривалими термінами реалізації, У цих умовах тривалість банківських кредитів рідко перевищує один рік, а здебільшого обмежується періодом у декілька місяців; саме тому переважають короткочасні кредити, відірвані від процесів нагромадження, розвитку виробництва, інвестиційної діяльності. По-друге, відсутність дієвих засобів стимулювання участі комерційних банків у інноваційному процесі. По-третє, відсутність системи відбору найбільш ефективних, конкурентоспроможних нововведень.
Разом з тим очевидно, що в міру зниження інфляції, посилення державної підтримки, зміцнення самих комерційних банків інноваційне кредитування розвиватиметься й надалі.
Потреба у розширенні діапазону банківських операцій об'єктивно випливає з умов конкурентного середовища, яке поступово складається на вітчизняному ринку.
Економіка перехідного періоду як наука вивчає економічні відносини і закономірності становлення відтворювальних процесів виробництва, ефективність основних напрямків розвитку продуктивних сил та забезпечення життєдіяльності суспільства в умовах переходу до повноцінних конкурентних ринкових відносин, а тому її завданням є:
чітке визначення взаємозв'язків між виробництвом і потребами соціально-економічного розвитку держави;
рекомендації щодо поточних та перспективних напрямків структурної перебудови господарства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи“ на сторінці 5. Приємного читання.
