Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу

Економіка розвитку

Цілком логічно, що виконання першої вимоги автоматично призводить до задоволення і другої. Адже побудова системи відповідно до концепції (або моделі) офісної системи закономірно заперечує жорстку орієнтацію продукту на форму організації суб'єкта, що автоматизується. Маючи можливість настроїти документообіг і пов'язаний з ним бухгалтерський облік, ми не станемо замислюватися, для організації якої юридичної форми це виконано. Правила єдині і для банків, і для інвестиційних компаній - відмінності стосуються тільки технології виконання тієї або іншої операції, тобто виключно документообігу, і залежать не від статусу організації, а від внутрішніх правил ведення бізнесу. Аналогічно і по складському обліку - для торгової компанії, для банку і навіть для депозитарій базові принципи обліку ідентичні. Різниця знов-таки в специфічних реквізитах об'єктів обліку і в організації документообігу.

Ще одна тенденція, яка явно визначилася останнім часом, - розширення спектра завдань, які делегуються у віддалені офіси, і подальший розвиток мережі таких офісів.

Які операції з обслуговування клієнтів можуть бути передані у віддалений офіс? Де здійснюється облік виконаних операцій: окремо в кожному віддаленому офісі або централізовано? Якою мірою центральний офіс може делегувати повноваження з прийняття рішень і яким чином здійснюється контроль? Як правило, відповіді на ці питання даються, виходячи з економічної доцільності. Отже, інформаційні системи повинні бути побудовані таким чином, щоб у користувача був вибір між різними варіантами роботи. Більш того, необхідно забезпечити можливість комбінувати різні рішення.

Сформулюємо в кожному конкретному випадку відповідні вимоги до інформаційної системи.

По-перше, робота всієї установи на єдиній базі даних.

Обробка інформації виконується на центральному комп'ютері. У всіх офісах організації встановлені термінали, що взаємодіють з центральним комп'ютером. У віддаленому офісі можуть виконуватися будь-які операції, доступ до яких дозволений конкретному виконавцю, - як операції з обслуговування клієнтів, так і облікові операції. Причому ці функції можуть бути і розділені, і суміщені. Система має максимальну гнучкість. Правда, розплачуватися при цьому доводиться капіталовкладеннями в комунікації.

У цьому випадку, щоб мінімізувати трафік між центральним комп'ютером і віддаленими терміналами і тим самим забезпечити прийнятні часові характеристики при роботі користувача з системою, система має бути розроблена у трирівневій архітектурі "клієнт-сервер".

По-друге, повністю автономна робота віддаленого офісу при виконанні всіх дій.

Всі технологічні ланцюжки операцій повністю виконуються у віддаленому офісі. З заданою періодичністю здійснюється передача відомостей в головний офіс і прийом звідти інформації для її подальшої синхронізації і актуалізації.

При такій побудові бізнес-процесів інформаційна система повинна мати вбудовані засоби обміну даними. Причому системних засобів реплікації буде вже недостатньо, оскільки очевидна необхідність на прикладному рівні забезпечувати логіку синхронізації станів об'єктів системи. Частина технологічного ланцюжка виконується у віддаленому офісі, а частина - в центральному.

Як приклад роботи інформаційної системи за такою схемою можна розглянути операцію укладення з новим клієнтом договору на розрахунково-касове обслуговування. Клієнт приходить у віддалений офіс і подає всі необхідні документи для укладення вказаного договору. Ці документи вводяться в систему і передаються в головний офіс. Там документи проходять необхідний контроль, клієнту присвоюється ідентифікаційний номер. Потім естафета знову передається віддаленому офісу, який і завершує виконання операції.

У цьому випадку інформаційна система повинна забезпечувати:

формальне розділення кожної операції на технологічні фази (фактично, це не що інше, як побудова системи на принципах документообігу);

можливість обміну даними між територіально розподіленими виконавцями в рамках однієї технологічної операції.

Стає очевидним, що застосування тієї чи іншої технології взаємодії визначається доцільністю - економічною, технологічною, адміністративною - і ставить перед нами третю вимогу: інформаційна система повинна мати можливість організації розподіленого документообігу і дозволяти застосовувати і поєднувати всі можливі технології віддаленої взаємодії.

Аналогічно до усвідомлення необхідності руху від автоматизації бухобліку до автоматизації документообігу в унітарній фінансовій установі відбувається розуміння того, що автоматизацію міжфілійних розрахунків потрібно поширити і на міжфілійний документообіг, а це передбачає обмін не тільки платіжними документами, але й заявками на конвертацію, видачу кредиту та інше. Філія також може відправляти в головний офіс первинні дані та/або агреговані показники для отримання зведеної звітності, а з головного офісу отримувати значення лімітів на проведення тих чи інших операцій, віз на видачу кредитів і т.ін.

Таким чином, розширюючи межі завдання, пов'язаного з побудовою системи документообігу, можна сформулювати четверту вимогу: інформаційна система має забезпечувати документообіг, що охоплює всі підрозділи корпорації: відділення, філії, віддалені офіси і представництва.

Спочатку системи орієнтувалися на передачу платіжних доручень в установу і відправку виписок по рахунку з банку в офіс клієнта. Але з розвитком цієї технології стрімко розширювалася і номенклатура повідомлень - заявки на конвертацію валюти, на зняття готівки, інформаційні листи та інше. У результаті система обміну фінансовими повідомленнями трансформувалася в комплексну систему.

Крім того, саме поняття "офіс клієнта" стає все більш віртуальним. Все більше клієнтів активно переміщається не тільки по країні, але й по всьому світу, і в якості офісу у них часом виступає переносний комп'ютер. Більш того, комп'ютер може бути не особистим, а вся взаємодія здійснюватися через глобальну мережу. Можна сказати, що в цьому випадку "офіс* - це людина, здатна тим чи іншим способом ідентифікувати себе при вході в інформаційну систему банку.

У результаті отримуємо п'яту вимогу: інформаційна система повинна забезпечити інтеграцію в єдиний інформаційний простір (єдиний документообіг з розподіленою обробкою даних) не тільки всіх підрозділів підприємства, але і всіх клієнтів за повним переліком послуг, що надаються.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія реформування промисловості і сільського господарства в період 1900-1917 pp.

  • Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи

  • Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України

  • Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки

  • Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти

  • Формування системи управління інфляційними процесами

  • Глава 3.Формування економіки територій

  • Формування системного механізму державного управління територіями

  • Методологія становлення і розвитку територій

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І АПК

  • Форми господарювання в АПК

  • Процеси реформування економічних відносин в аграрному секторі

  • Іпотечне кредитування - запорука успіху в реформуванні сільського господарства

  • Глава 2. Стратегія ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Визначення засад ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

  • Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

  • Прикладне програмне забезпечення.

  • Огляд операційних систем персональних комп'ютерів

  • Програмна оболонка Windows.

  • Сімейство операційних систем Microsoft Windows.

  • Операційна система Windows NT.

  • Операційна система Windows СЕ.

  • Глава 2. Локальні обчислювальні мережі

  • Класифікація комп'ютерних мереж

  • Мережні операційні системи і загальні принципи управління комп'ютерними мережами

  • Глава 3. Глобальні обчислювальні мережі. Internet

  • Історія розвитку мережі Internet

  • Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet

  • Інформаційний сервіс мережі Internet

  • Можливості практичного використання мережі Internet

  • Основні напрямки розвитку Internet

  • Глава 4. Інформатика, інформаційні технології як передумови розвитку економіки

  • Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

  • Інформаційно-технологічне забезпечення економічної діяльності

  • Перспективи впровадження інформаційних технологій в Україні

  • Глава 5. Інформаційне забезпечення управління та обліку

  • Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу
  • Форми організації фінансової роботи

  • Принципи організації і основні види обліку

  • Бюджетний облік

  • Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ

  • Планування і звітність - основа визначення завдань діяльності користувача та контроль їх виконання у системі SAP

  • Глава 2. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - логічний етап розвитку економіки

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - вимога часу

  • Глава 3. Підвищення ефективності фінансової бухгалтерії в умовах роботи в системі SAP R/3

  • Відображення операцій фінансової бухгалтерії в Головній книзі . . ,

  • Введення спеціальних регістрів для забезпечення бухгалтерією чіткого аналізу і звітності

  • Операції з матеріальними і нематеріальними цінностями

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯАЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Забезпечення розвитку економіки через стійку національну валюту і чітку монетарну політику

  • Стабільність національної валюти - основа поступального розвитку економіки

  • Основні напрями грошово-кредитних відносин

  • Поняття і суть кредиту

  • Стратегія і тактика розвитку банківської системи України

  • Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

  • Удосконалення фінансового аналізу банківських операцій

  • Глава 2. Банківська звітність

  • Вимоги до складання звітності

  • Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

  • Економічний аналіз діяльності комерційного банку

  • Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ

  • Прогнозування - необхідна умова економічного зростання

  • Економічні стимулятори виробництва

  • Міжнародні фінансові інститути

  • Перспективи економічного розвитку України

  • Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності

  • Переваги інвестиційного проектування

  • Фінансові аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

  • Лізинг основних засобів

  • Глава 3. Економіка підприємництва

  • Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі

  • Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

  • Фінанси підприємств

  • Необхідність удосконалення управління акціонерними товариствами

  • Економічний аналіз господарської діяльності підприємств

  • Контроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

  • Глава 4. Валютне регулювання та вдосконалення валютних операцій

  • Виконання банками функцій агентів валютного контролю

  • Організація та перспективи валютного регулювання (з урахуванням світового досвіду і особливостей економічного розвитку України)

  • Післямова

  • Список літератури