мати вбудовані засоби визначення не тільки набору типів документів, що обробляються системою, але і реквізитного складу кожного з них. При цьому екранні форми подання будь-якого типу документу мають настроюватися під конкретного користувача або групу користувачів;
забезпечувати формалізацію опису технології обробки документів; стадій обробки, правил переходу від однієї стадії до іншої, виконавця або групу виконавців кожної стадії і т.д.;
забезпечувати настройку облікових операцій, що виконуються на тій або іншій стадії;
автоматично виконувати облікові дії, залучаючи бухгалтерські і фінансові документи, що створюються, до загального документообігу;
вирішувати завдання однозначної ідентифікації користувачів, що виконують в системі ту чи іншу дію; гарантувати незмінність інформації, що вводиться користувачем. Від паперового документообігу, одна з цілей якого - юридичне обґрунтування як можливості, так і факту виконання тієї чи іншої операції, можна відмовитися, лише маючи в системі вбудовані можливості по використанню електронно-цифрового підпису;
мати прозорий для кінцевого користувача інтерфейс з офісними програмами.
Тільки за наявності подібних властивостей системи можна перейти від автоматизації облікових операцій до автоматизації бізнес-завдань.
Якщо система вміє обробляти різні види документів, має гнучку настройку і прозорий інтерфейс з іншими системами, то в автоматизований документообіг можна включити навіть документи, створені поза корпоративною мережею. Наприклад, до картки клієнта можуть бути приєднані засновницькі документи і бізнес-план організації, які клієнт надав банку. Крім того, застосування індивідуальної настройки форм і списків кожного робочого місця позначиться на підвищенні ергономічності роботи кінцевого користувача.
А можливість описати технологічні процеси значно знизить кількість інструкцій по виконанню бізнес-операцій і перекладе функцію контролю за належним виконанням бізнес-правил з людини на комп'ютер. Автоматичне формування облікових документів, з одного боку, зменшить залежність від людського чинника, а з іншого - підвищить оперативність, чіткість і якість дій, що виконуються.
У чому принципова різниця між торговою і фінансовою компаніями?
Якщо взяти за основу законодавство, обов'язкову звітність, то межу визначити досить легко. Однак, якщо розглядати ці суб'єкти економіки з точки зору організаційної структури, технологій ведення бізнесу, тобто з позицій, характерних для інформаційних технологій, то провести чітке розмежування сьогодні надто складно.
Напрошується висновок: системи для таких фінансових інститутів повинні бути якщо не однаковими, то схожими за принципами своєї побудови. Іншими словами, це означає, що вимоги до подібних систем повинні бути універсальні стосовно:
облікового ядра (різноманітність планів рахунків, принцип подвійної проводки, переоцінка валютних рахунків, ведення рахунків аналітичного обліку, функції нарахування відсотків і стягнення комісій за обслуговування і т.д., і т.ін.);
системи розмежування доступу;
комплекту основних звітів про виконані операції; -. ^
комплекту звітів для внутрішнього фінансового обліку;
комплекту звітів, що надаються клієнту.
А в чому ж тоді відмінність? Різною буде настройка технології виконання операцій і супутнього бухгалтерського обліку. Різним буде комплект звітів для зовнішніх контролюючих органів, оскільки ці звіти визначаються статусом організації.
Коротше кажучи, принципи побудови системи і набір функціональних можливостей - загальні, настройка системи - індивідуальна.
Звідси походить друга вимога: принципи побудови ядра системи мають бути універсальними.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу“ на сторінці 2. Приємного читання.
