Порівнюючи управління за відхиленням з управлінням за збуренням, слід пам'ятати, що перше виявляється більш простим на стадії ідентифікації ситуації (є відхилення - потрібен керівний вплив), у той час як друге управління за збуренням - потребує додаткових витрат, зумовлених необхідністю створення і актуалізації моделей, що відображають динаміку розвитку ситуації.
Однак у подальшому, на етапі реалізації керівних дій, система управління за збуренням може виявитися більш ефективною, оскільки керівні впливи матимуть превентивний, запобіжний характер і потребуватимуть менших витрат, ніж у тому випадку, коли відхилення вже сталося і потрібно його компенсувати.
Істотну допомогу в процесі вироблення рішень керівникам надають системи підтримки прийняття управлінських рішень. Залежно від ступеня складності організації і процесів, що в ній відбуваються, рівня управлінської культури, місця керівника в управлінській ієрархії, наявності і характеру управлінських повноважень, а також економічної доцільності системи підтримки мають різний рівень складності. Це можуть бути великі групи фахівців, оснащені сучасними комп'ютерними і телекомунікаційними системами.
Однак, незалежно від рівня складності систем підтримки, прерогатива прийняття конкретного управлінського рішення і відповідальність за його наслідки залишається за керівником - особою, що приймає рішення. У зв'язку з цим очевидно, що для прийняття якісних рішень керівник не повинен бути простим спостерігачем, який сліпо довіряє чужій думці і чекає від якого-небудь колективного органу або від комп'ютера готового рішення. Керівник повинен добре знати елементи системи підтримки прийняття рішень, розуміти методи і прийоми, що використовуються, а також активно впливати на всі основні етапи формування рішення, узгоджуючи формальні методики зі своїм досвідом і сприйняттям конкретної ситуації.
Елементи процедури управління поділені на дві фази: фазу аналізу і фазу синтезу. Лінії зв'язку між елементами відображають послідовність їх реалізації в процесі підтримки прийняття управлінського рішення.
Засобом групової роботи є групова обробка даних (розрахований на багатьох користувачів інтерфейс), реалізований в обчислювальній мережі. Основне призначення групової обробки даних - подолання труднощів, пов'язаних з послідовною технологією обробки інформації, і перехід до паралельних процесів, що дозволяє всім учасникам групи фахівців працювати в рівних умовах, постійно мати у своєму розпорядженні всю існуючу інформацію, бачити всі зміни, що відбуваються, редагувати дані, вносити пропозиції щодо прийняття рішень, колективно формулювати нові ідеї.
Можна виділити оперативну аналітичну обробку, що передбачає можливість побудови довільних вибірок і будь-яких способів агрегування початкових даних. Ця технологія розглядається зараз як основний стратегічний напрям розвитку інформаційних систем.
Якщо внаслідок ідентифікації ситуації визначається, що потрібне втручання - керівна дія, то активізується блок, який відповідає за синтез цілей управління, - блок цілеспрямованості. Якщо таке втручання не потрібне, то необхідно продовжувати збір і обробку інформації.
Основною умовою цілеспрямованості є визначення цілей, яких необхідно досягнути в процесі управління. Безпосередню участь в процесі формування цих цілей повинен брати керівник. Правильно визначена і доступно сформульована мета - це необхідна умова формування управлінського рішення і подальшого досягнення необхідного ефекту від його реалізації.
Цілі мають бути конкретними і виражатися вимірними значеннями, тим самим задаються показники, які будуть згодом використовуватися для вибору варіанта управлінського рішення і контролю реалізації керівних впливів.
В організаціях існує змагальність і взаємозв'язок цілей. Під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників або при отриманні додаткової інформації цілі можуть змінюватися у часі. Таким чином, при формулюванні цілей управління важливо враховувати як чинники взаємодії (внутрішні і зовнішні), так і часової аспект.
Цілі управління повинні природним чином випливати з місії організації, враховувати всю накопичену об'єктивну і суб'єктивну інформацію, а також узгоджуватися з наявними можливостями і ресурсами. У випадку коли поставлені цілі не узгоджуються з ресурсами і можливостями, вони можуть виявитися недосяжними. Це може з'ясуватися на подальших етапах процесу підтримки прийняття рішення, що приведе до повернення в блок цілеспрямованості для уточнення і коригування раніше поставлених цілей і показників.
Сформовані в блоці цілі, а також характеризуючі їх показники передаються в блок генерації альтернатив. Крім того, формулювання завдання по досягненню наміченої мети передається в блок виявлення ресурсів і обмежень.
Множина можливих альтернативних варіантів управлінських впливів, з одного боку, природним чином обмежена величиною і характером ресурсів, доступних системі управління, а також об'єктивними і суб'єктивними непереборними перешкодами. З іншого боку, внаслідок використання сприятливих чинників множина можливих альтернативних варіантів управлінських впливів може бути розширена.
Отже, розробка обґрунтованих і потенційно ефективних варіантів управлінських впливів може проводитися лише з урахуванням інформації про ресурси, які має у своєму розпорядженні система управління, можливості, які можна використати, і загрози, яких потрібно намагатися уникнути або компенсувати.
Як технології на цьому етапі можуть використовуватися методики SWOT-аналізу, сегментного аналізу і т.д.
Дані про виявлені внаслідок аналізу ресурси і обмеження передаються в блок генерації альтернатив.
Генерацію можливих альтернатив рішень можна реалізувати рядом формальних методів: використанням експертних систем; шляхом комбінації різних операцій, що задаються експертами або беруться з бази даних.
Експертна система використовує евристичні знання, які отримуються від фахівців у даній предметній області. Для всіх найбільш успішних застосувань експертних систем характерна принаймні одна спільна риса - вони працюють в одній обмеженій предметній області знань. Спроби розширити предметну область, навіть у межах однієї сфери знань, у переважній більшості випадків успіху не давали.
При виникненні нестандартної ситуації пропонується набір можливих дій (операцій). Якщо такий набір не передбачається заздалегідь, він може бути створений експертом. Особа, що приймає рішення, або експерт мають указати можливу послідовність виконання операцій, а також зазначити, які операції можуть виконуватися паралельно (одночасно). Ця інформація зберігається в базі даних разом зі списком операцій. На основі цих даних, а також часу виконання кожної операції, можуть складатися можливі послідовності операцій (варіанти сценаріїв). Таким чином створюються всі можливі сценарії, і далі виникає завдання вибору найкращого.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційне забезпечення управлінської діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
