Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

По суті саме керування замовленнями забезпечує ефективне просування матеріальних потоків логістичними ланцюгами на шляху від виробника до споживача.

У широкому розумінні керування замовленнями є синтетичною функцією та притаманне керуванню матеріальними потоками і на етапі матеріально-технічного забезпечення, і на етапі збуту готової продукції. Однак пріоритетного значення воно набуває лише в тісній інтеграції з функціями маркетингу, бо є визначальним для усієї виробничо-комерційної діяльності підприємства.

При визначенні партії постачання насамперед треба використовувати показник оптимального розміру замовлення. Він визначається за формулою, запропонованою Ф.У. Харрісом, відомою як формула Вілсона*69:

*69: {Логистика [Текст]: учебник / под ред. Б.А. Аникина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 352 с.; Окландер М.А. Логістика [Текст]: навч. посіб. / М.А. Окландер. – К., 2005. – 234 с.; Чухрай Н.І. Проблеми адаптації маркетингу і логістики до умов вітчизняного ринку [Текст] / Н.І. Чухрай // Вісн. НУ "Львівська політехніка". – 2000. - № 416. Логістика. – С. 110-118. }

де EOQ — економічний розмір замовлення, од.; Co — витрати виконання замовлення, грн; Сі — закупівельна ціна одиниці товару, грн; S — річний обсяг продажу, од.; U — частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

Значне підвищення ефективності керування потоковими процесами (матеріальними, інформаційними) дає безпаперова технологія керування замовленнями. Це технологія добору продукції на замовлення (заявки) у системі зберігання і переробки логістичної системи без використання паперової документації. Паперовий документ замінюється електронним. На індикаторі портативного термінала, яким користується, наприклад, комплектувальник, виводиться необхідна для роботи інформація. Обмін даними між робочими терміналами і локальною (складською) ЕОМ може бути організований двома способами.

Перший спосіб полягає в тому, що до пам'яті терміналів усіх підрозділів системи зберігання і переробки продукції завантажуються відповідні серії та параметри замовлень. Реквізити кожного із замовлень виводяться на той чи інший термінал послідовно, на запит оператора. Принтери терміналів, розташованих у відповідних підрозділах, можуть віддрукувати необхідні товаросупроводжувальні документи. Після закінчення виконання всієї серії замовлень, інформація про них вводиться в центральну ЕОМ логістичної системи.

Другий спосіб — це здійснення обміну інформацією між робочими терміналами та ЕОМ через радіоканали. Цей спосіб доцільніший у тих логістичних системах, у яких спостерігається високий відсоток екстрених замовлень. ЕОМ може перервати виконання поточного замовлення й організувати виконання пріоритетного замовлення без втручання диспетчера системи зберігання й переробки продукції.

За обох випадків уся інформація про матеріальний потік (його розміщення, рух, добір та ін.) вводиться оператором безпосередньо в локальну мережу без паперового носія. Потім необхідна інформація з локальної мережі передається автоматично в центр керування логістичною системою.

Усі зусилля виробництва і системи збуту (маркетингу) господарської структури можуть бути зведені нанівець, якщо поточне завдання фізичної доставки не буде вирішено на рівні логістики.

У зв'язку з цим варто підкреслити, що роль логістики в умовах розвитку економіки в цілому і ринкових відносин зокрема постійно зростає, тому що вона допомагає розв'язати складні проблеми і домогтися очікуваних суб'єктами господарювання результатів.

Керування логістичною діяльністю на етапі розподілу здійснюється в такій послідовності:

— керування замовленнями. Формування портфеля замовлень;

— установлення кількісних і якісних параметрів замовленої продукції, їхня диференціація за обраними критеріями;

— розроблення плану надходження готової продукції від виробничих цехів на збутові склади логістичної системи, його реалізація і координація;

— керування матеріальними (товарними) потоками в транспортно-складських підрозділах логістичної системи (нормування та керування запасами, складська переробка, підготовка до виробничого споживання за вимогами замовників, упакування, маркування та ін.);

— розроблення і реалізація різноманітного розподілу готової продукції;

— розроблення планів постачання. Формування товарних (вантажних) потоків;

— керування товарними (вантажними) потоками за межами логістичної системи.

У логістичних рішеннях беруть участь: а) продуценти (що створюють, виробляють продукти), постачальники; б) транспортні агентства; в) уряд; г) споживачі. Потреба в логістиці виникає у приватному і державному секторах.