Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

— зміни загальноекономічної кон'юнктури.

Тактичний (оперативний) контроль функціонування системи керування замовленнями має здійснюватися постійно. Мета такого контролю полягає у виявленні поточних відхилень від плану виконання замовлень, а також повідомленні керівництва про необхідність прийняття корегуючих заходів.

Для організації тактичного (оперативного) контролю необхідно мати:

— комплекс відповідних логістичних стандартів;

— повноцінну базу даних;

— оперативне інформаційне забезпечення про передбачувані та зазнані витрати, а також витрати, яких удалося уникнути під час виконання замовлень.

Усі ці елементи мають бути погоджені між собою й інтегровані з формалізованою програмою керування замовленнями, що е одним із ключових об'єктів аналізу виробничо-комерційної діяльності в цілому і логістичної зокрема. Показники контролю й аналізу повинні бути простими, але достатніми для вказівки на необхідність проведення глибшого вивчення проблемної ситуації та вжиття корегуючих заходів.

3.4. Закупівельна логістика. Керування постачаннями

Виділення функції закупівлі зумовлюється економічною доцільністю спеціалізації: неможливо знайти компанію або підприємство, для яких було б вигідно виробляти всі матеріальні ресурси, що використовуються потім у власному виробничому процесі. Матеріальні ресурси проходять крізь ланцюг організацій, що виконують закупівлю сировини та комплектуючих з метою подальшого перероблення або перепродажу. Тобто закупівля припускає реалізацію процесу купівлі-продажу між постачальником і споживачем: функція закупівель виділяється з боку споживача, оскільки є для нього економічно доцільним придбанням товарів і послуг, які він не виробляє самостійно.

Закупівельна логістика охоплює всі характеристики транспортування та зберігання матеріальних ресурсів, а також інформаційну та управлінську діяльність у процесі постачання. При виконанні закупівлі головна увага має приділятися зменшенню загальних логістичних витрат, пов'язаних із цим видом діяльності, оскільки управління закупівлею за різними галузями становить 40—60 % у структурі собівартості виробництва готової продукції*70.

*70: {Альбеков А.У. Коммерческая логистика [Текст] / А.У. Альбеков, О.А. Митько. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 416 с.}

У країнах з ринковою економікою основною метою закупівельної логістики є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. Однак її досягнення залежить від вирішення цілої низки завдань. В узагальненому вигляді ці завдання можна угрупувати так:

1) витримування обґрунтованих термінів закупівлі сировини і комплектуючих виробів (матеріали, закуплені раніше наміченого терміну, є додатковим навантаженням на оборотні фонди підприємств, а запізнення в закупівлях може зірвати виробничу програму чи спричинити її зміну);

2) забезпечення точної відповідності між кількістю постачань і потребою в них (надлишок чи недостатня кількість товарно-матеріальних ресурсів, що постачаються, негативно впливає на баланс оборотних фондів і стійкість випуску продукції та, крім того, може спричинити додаткові витрати при відновленні балансового оптимуму);

3) дотримання вимог виробництва за якістю сировини і комплектуючих виробів.

Основу економічної ефективності закупівельної логістики формують пошук і закупівля необхідних матеріалів задовільної якості за мінімальними цінами, У вивченні ринку, що проводиться відповідними відділами фірм, питання цін головне, але істотну роль також відіграє аналіз інших факторів, у тому числі можливих логістичних витрат і термінів поставок. Для оптового покупця така ситуація потребує точного розрахунку витрат.

Хоча ступінь впливу постачальницьких витрат на рівень загальних виробничих витрат у трудомістких і капіталомістких галузях невеликий порівняно з іншими галузями економіки (особливо матеріаломісткими), розрахунок витрат на придбання сировини і матеріалів багато в чому визначає подальшу стратегію виробництва і збуту кінцевої продукції.

Закупівельна логістика у торгівлі націлена на оптимізацію вибору постачальників, установлення їхнього необхідного складу, налагодження стійких господарських зв'язків із підприємствами-виробниками й оптовими посередниками на довгостроковій взаємовигідній основі. Вона покликана сприяти своєчасному, достатньому й доцільному формуванню та підтримці товарного асортименту за обсягом і структурою, раціоналізації товарних запасів та ефективному керуванню ними, мінімізації витрат на придбання й транспортування. Саме закупівельна логістика є початковою ланкою в системі комерційної логістики на підприємстві й визначає наступну ефективність функціонування всієї логістичної системи.

У західній практиці закупівельної діяльності напрацьовано низку "загальних правил", чи рекомендацій, що не лише істотно полегшують відносини з постачальниками і банківською сферою, але й усталюють становище компанії, створюють умови для виживання в конкурентній боротьбі. Цей своєрідний кодекс характеризує етичні норми партнерства. Він може бути стисло сформульований у такий спосіб: в основі успішної підготовки і виробництва продукції (за інших різних умов) лежать добрі взаємини між підприємцем, з одного боку, і кредиторами та постачальниками — з іншого. Особливу увагу варто приділяти відносинам із кредиторами, оскільки їхні довіра і готовність допомогти особливо важливі.

У відносинах з постачальниками рекомендується дотримуватися декількох основних принципів: