Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

1) швидшим зростанням вартості фізичного розподілу;

2) зростанням професіоналізму менеджерів, що здійснюють управління логістичними процесами;

3) довгостроковим плануванням в області логістики;

4) широким використанням комп'ютерів для збору інформації та контролю за логістичними процесами;

5) централізацією фізичного розподілу;

6) чітким визначенням дійсних витрат розподілу;

7) визначенням і здійсненням заходів зі зменшення вартості просування матеріального потоку до кінцевого споживача. Цей етап характеризується тим, що виробництво розглядають разом зі зберіганням і транспортуванням, що дає змогу:

— скоротити запаси;

— підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання замовлень;

— поліпшити використання устаткування.

Третій етап стосується теперішнього часу і характеризується:

1) сучасними комунікаційними технологіями, що забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дають змогу здійснювати контроль всіх етапів руху продукту від первинного джерела сировини до кінцевого споживача;

2) розвитком галузей, пов'язаних із наданням послуг в галузі логістики.

На сьогодні логістичний підхід покликаний оптимізувати завдання доставки товару, коштів чи інформації до потрібного місця в потрібний час {just in time — найвідоміша вимога логістики).

Розвиток науково-технічного прогресу прискорив консолідацію інфраструктурних елементів, що слабо взаємодіють, у єдину логістичну систему. Цьому сприяли, у першу чергу, розвиток транспорту, систем передавання й обробки інформації, розвиток баз даних і удосконалювання транспортно-переміщу-вальних технологій. Моделювання, комп'ютерне і кваліфікаційне забезпечення пошуку і прийняття рішень надало можливість фахівцям реалізувати логістичний підхід у керуванні потоковими процесами і стимулювати прогресивні якісні зміни кожного впливового фактора у сукупності.

Зміни в технології транспортно-переміщувальних робіт, підвищення якості та розширення комплексу логістичних послуг впливають як на структуру і функції каналів розподілу, так і на процеси збуту в цілому.

Система розподільної логістики стає сильним конкурентним знаряддям і основою контролю в здійсненні виробничої та маркетингової діяльності.

Як справедливо підкреслюють Б.А. Анікін та А.П. Тяпухін, треба враховувати рівень системи, яка будується*68. Розподільна логістика є частиною логістики, що інтегрована в сферу розподілу. Інакше її називають маркетинговою логістикою. Це словосполучення точніше відображає особливості проходження товару на післявиробничому етапі в сучасних умовах. Маркетинг і логістика не просто доповнюють одне одного, а тісно взаємозалежні, що зображено на рис. 3.1.

*68: {Аникин Б.А. Коммерческая логистика [Текст]: учебник / Б.А. Аникин, А.П. Тяпухин. – М.: Велби: Проспект, 2005. – 432 с. }

Логістика у сфері розподілу є комплексом стратегічних, організаційних, фінансових та інших заходів, тісно пов'язаних між собою в гнучку систему керування матеріальними, інформаційними й іншими потоками у післявиробничий період.