Розділ «2.4. Консалтингові посередники»

На сьогодні в Україні простежуються дуже великі господарські труднощі. Падіння виробництва, неплатежі в багатьох ланках економіки, розпад економічних зв'язків між регіонами, інфляція, хоч і стримувана, великий бюджетний дефіцит, незадовільна законодавча основа бізнесу — ці та багато інших факторів визначають ті складнощі, які постають перед підприємством і заважають у правильній орієнтації на ринку. Допомога консультантів з управління все частіше стає просто необхідною. Вони потрібні для того, щоб ліквідувати непорозуміння, які виникли у процесі підготовки, прийняття і практичної реалізації найбільш важливих управлінських рішень. Це і призвело до розвитку цієї діяльності як самостійної форми бізнесу та його зростання в Україні (рис. 2.10).

Наведена схема дає уявлення про характер та спектр послуг з управлінського консалтингу, широко використовуваних у практиці промислово розвинених держав та поширених в Україні.

У рамках функціонування фахівця-консультанта або консультативної фірми у більшості випадків здійснюється:

— ознайомлення із наявними матеріалами з проблеми;

— діагностика об'єктів консультування;

— узагальнення накопиченого в аналізованій галузі досвіду;

— постановка конкретного завдання;

— узгодження всіх аспектів завдання із замовником;

— підготовка оптимального рішення проблеми; сприяння в реалізації запропонованого рішення на практиці.

Рис. 2.10. Управлінське консультування

Охарактеризуємо основні методи консультування. Підходів, методів, методик, прийомів консультування на сьогодні є багато. Подібна різноманітність — одна з особливостей управлінського консультування; вона дає змогу клієнтам, яких хвилюють найнестандартніші питання, завжди знаходити потрібного консультанта. Проте консультуванню притаманна і певна єдність принципів та методів. Для забезпечення ефективності консультування необхідно повністю враховувати технічний аспект згідно з характером управлінської або комерційної проблеми, з якою стикається клієнт, шляхи її аналізу і розв'язання та, крім того, особливості взаємин між консультантом і клієнтом, реакцію людей в організації замовника на зміни, що відбуваються. Процес консультування передбачає спільну діяльність консультанта і клієнта з метою вирішення певного завдання і здійснення бажаних змін в організації клієнта. Цей процес має початок (встановлення стосунків і започаткування роботи) і кінець (консультант завершує свою роботу). Між цими двома точками виділяють декілька фаз. Найчастіше застосовується п'ятифазна модель, що містить підготовку, діагнозування, планування дій, впровадження, завершення (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Фази процесу консультування

Застосовуючи цю модель до конкретної ситуації, можна зрушити деякі фази. Наприклад, впровадження може іноді початися до закінчення планування дій. В окремих випадках корисно повернутися від пізньої стадії до більш ранньої. Так, оцінка слугує не лише для остаточного розгляду результатів виконання завдань і визначення користі, отриманої від змін (фаза завершення), а й для уточнення рішень, при цьому часом корисно повернутися назад і внести поправки.

Розглянемо основні сфери застосування і можливості консультування. Світовий досвід показує, що на сьогодні фахові консультанти спроможні допомогти вирішити управлінські проблеми різного типу в організації будь-якої величини і характеру. Якщо з'являються нові проблеми і потреби, поза всяким сумнівом, обов'язково з'явиться і спеціаліст-консультант, що намагатиметься стати експертом у цій новій галузі*63.

*63: {Макхэм К. Управленческий консалтинг [Текст]: пер. с англ. / К. Макхэм. – М.: Дело и сервис, 1999. – 288 с. }

Система консультування в Україні ще на стадії розвитку, проте вже є достатньо компетентних фірм, що мають добру репутацію, спроможні надавати цілий спектр управлінських послуг як у галузі консалтингу, аудиту, фінансового аналізу і керування спрямовуванням грошових потоків підприємств, так і в галузі керування персоналом. Найчастіше як консультантів з окремих питань у нашій країні залучають знаних фахівців, як правило, тих, що мають науковий ступінь і суспільне визнання. Проте швидко знайти кваліфікованого консультанта саме з конкретної проблеми в Україні досить складно, оскільки такий ринок тільки набирає обертів, хоча перспективи його розвитку цілком очевидні.

Розвиток цієї галузі в Україні має свої особливості. Через нерозвиненість ринкової інфраструктури в останні роки консультування припадало на банківську, страхову, фінансову сфери. Проте варто визнати, що подальший розвиток управлінського консультування пов'язаний із галузевою структурою економіки і найближчим часом відбудеться його зміщення у галузь виробництва.

В Україні постійно впроваджуються в практику нові типи послуг. Консультаційні фірми з галузевою спеціалізацією часто надають своїм клієнтам великий пакет послуг, де поєднуються консультування з питань керування та з інженерно-технічних питань. Намагаючись бути максимально корисними для клієнтів, консультанти з питань керування розробили ряд нових послуг в галузях підготовки технічних і керівних кадрів, службовців і контролерів, виробництва і поширення аудіовізуальних засобів навчання, збору і розподілу ділової інформації, психологічного тестування, вивчення смаку споживачів, реклами, упаковування, галузевих досліджень економіки і ринку, рекомендації з інвестиційних можливостей та ін. Декілька консультаційних фірм звернулися до таких галузей, як вибір і передача технології, патенти і ліцензії, розробка і вивчення реакції ринку на новий виріб, проектування апаратури, автоматичного регулювання процесу виробництва тощо.

Серед численних сфер, у яких можна одержати консультаційні послуги, три є найближчими до управлінського консультування: інженерно-технічна сфера, право і бухгалтерський облік та аудит. Охарактеризуємо їх докладніше.

Консультанти з інженерно-технічних питань (інженери-консультанти) надають послуги в галузях цивільного будівництва, будівельної промисловості, архітектури, планування роботи над проектом і його контролем, хімічної технології, патентних послуг, комп'ютерної системи і наукового дослідження та ін.