Розділ «2.2. Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку»

в) забезпечувати безперебійність доставки товарів у межах номенклатури, яку встановили сторони;

г) забезпечувати посередника необхідною технічною інформацією і рекламними матеріалами;

д) забезпечувати посередника потрібними запчастинами, які передбачені погодженими специфікаціями;

е) оперативно інформувати посередника про готовність продати нові види товарів тощо;

ж) сплачувати посередникові винагородження.

Зобов'язання посередника:

а) постійно здійснювати маркетингові дослідження ринку і повідомляти про їх результати продавця;

б) здійснювати рекламу товарів продавця на договірній території;

в) зустрічати представників продавця і організовувати їм зустрічі з тими, від кого залежить рішення про закупівлю товару;

г) повідомляти продавця про торги, які готуються за номенклатурою його товарів, викупляти і надсилати продавцеві умови торгів;

д) здійснювати допомогу в організації та веденні ділових переговорів;

е) здійснювати допомогу продавцеві в митному огляді, страхуванні та транспортуванні товарів, якщо продавець має за умовами контракту такі обов'язки перед покупцем у країні збуту товарів (наприклад, за умов постачання, в оплату якого враховане мито);

ж) гарантувати продавцеві виконання покупцем обов'язків взятих на себе (делькредере);

з) організовувати гарантійне і післягарантійне обслуговування машин, устаткування, технічно складних товарів, які були доставлені продавцем;

и) виконувати доручення продавця, пов'язані з урегулюванням претензій покупця щодо відхилень, які є в постачанні товарів продавцем;

к) мати своїх представників (субагентів) в узгоджених містах або регіонах збуту;

л) організовувати консультації юристів з питань особливостей громадянського законодавства країни-покупця.

Але при цьому продавець і посередник включають в угоду не весь перелік обов'язків, а лише ті, що необхідні для успішного збуту товарів і можуть бути реально виконані сторонами.

За великих обсягів продажу товарів продавці (експортери) звичайно використовують велику кількість посередників, визначаючи кожному з них територію, на якій вони займатимуться торговельною діяльністю. Така територія називається договірною. Вона може бути обмежена кордонами певної адміністративної одиниці або географічного регіону. Це може бути група країн (наприклад, країни Східної Європи), країна, штат, республіка, округ, область тощо. Територіальні обмеження запроваджуються з багатьох причин, які залежать і не залежать від експедитора, наприклад, бажання продавця виключити конкуренцію між декількома своїми посередниками на одній і тій самій території, або впровадження міжнародної (державної) заборони (ембарго) на торгівлю з певними країнами тощо.

Експортери широкої номенклатури товарів часто використовують товарну спеціалізацію своїх посередників, щоб спеціалізувати їх на збуті більш вузького переліку продукції та послуг. Це пов'язано з тим, що за складної номенклатури товарів завжди є асортимент товарів, реалізація яких дає максимальний прибуток. Тому продавці прагнуть розподілити між посередниками рівнозначний за прибутками асортимент товарів, що збуваються на одній договірній території.