Розділ 12. МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА

- доставка в режимі швидкого реагування на запити споживачів, перехід на системи прямої доставки;

- розширення асортименту послуг прозорість логістичних процесів, доступ до інформації про місцеположення та поточний стан товарів будь-який момент часу, цілодобова робота гарячих ліній для забезпечення постійного зв'язку зі споживачами тощо).

При створенні структур логістичного управління враховують необхідність [131]:

- координації на стратегічному операційному рівнях;

- встановлення правильного співвідношення між централізацією і децентралізацією.

Так, управління та контроль за обслуговуванням споживачів звичайно здійснюються ефективніше, коли ці функції локалізовані на цільових закордонних ринках. Потоки ж матеріальних ресурсів, що надходять в організацію, її інформаційна система часто централізовані.

Загальними вимогами до організаційних структур міжнародної логістики є гнучкість, оперативність й відповідність змінним умовам ведення бізнесу. Тоді, виходячи на іноземні ринки, підприємство буде мати логістичну систему, здатну задовольняти конкретні запити кожного ринку, які можуть істотно відрізнятись. Так, європейські та азійські логістичні мережі розташовані компактніше ніж в багатьох інших місцях світу, а в Південній Америці, Африці, Австралії — навпаки. Для ланцюгів поставок в країнах, що розвиваються, Африки, Південної Америки або Азії часто характерна наявність великої кількості посередників, ненадійність роботи транспортної системи та нерозвинутість складської інфраструктури. Формування логістичних систем в країнах з розвинутою економікою простіше та потребує менших витрат завдяки досконалій інфраструктурі, правовій базі, інформаційним технологіям та ін.

Як свідчить практика логістичної діяльності міжнародних компаній, особливо велика увага при організації функціонування МЛС приділяється таким параметрам [131]: часу реагування на запити споживачів, повноті виконання замовлень, точності відвантаження, стану вантажів.

Загалом, при міжнародних поставках споживачі налаштовані чекати довше у порівнянні з доставкою в межах національних ринків, однак із впровадженням нових технологій тривалість міжнародних доставок зменшується. Повноті виконання замовлення надається набагато більше значення в міжнародній логістиці, ніж у національної через більш високі втрати внаслідок затримок та помилок у виконанні замовлень. Такі ж чинники діють відносно точності відвантаження та стану доставленого вантажу.

Розглянемо особливості виконання логістичних функцій та операцій у міжнародних логістичних системах [24; 40; 128; 131].

Міжнародні перевезення

Транспортні витрати складають 15% від загальних витрат на виконання міжнародних замовлень [128]. У міжнародних перевезеннях вантажів переважає використання морського, залізничного та авіаційного транспорту (рис. 12.7), значна частина припадає на інтермодальні перевезення.

Рис. 12.7. Частки видів транспорту у світовому вантажообороті [195]

Світовий океан займає % поверхні землі та є важливою транспортною артерією. Морським транспортом перевозиться більша частина вантажів в усі країни світу. Шість найбільших портів знаходяться в Китаї. Більшість вантажів перевозиться контейнерами (50-60% всіх морських перевезень). В категорії "перевезення контейнерами" перше місце займає порт Шанхай, друге — Сінгапур, трете — Гонконг (Сянган) [216].

Авіатранспортом переважно перевозять дорогі вантажі, вантажі, що швидко псуються або потребують термінової доставки.

У міжнародних пасажирських перевезеннях перше місце займає автомобільний транспорт (рисунок 12.8).

Рис. 12. 8. Частки видів транспорту у світовому пасажирообороті [215]

При виборі виду транспорту для міжнародних перевезень беруться до уваги: географічне положення країн-експортерів та імпортерів; відстань між країнами; наявність транспортної інфраструктури, характер (вид) товару, що перевозиться та його вартість, вартість перевезення, безпека транспортування [131]. При виборі міжнародних експедиторів найвагомішими критеріями є досвід, надійність, надання необхідної інформації, репутація тощо.

Міжнародний логістичний менеджер підприємства має володіти інформацією щодо особливостей транспортної системи країни-партнера (розміщення транспортної мережі, найбільш надійні види транспорту, частота рейсів тощо)

Основними документами, що регулюють взаємовідносини сторін при міжнародних перевезеннях вантажів, є: Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів( Женева, 1956р.), Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (Брюссель, 1924р.), Конвенція для уніфікації деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень (1955р.), Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів (Женева, 1980 p.), Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з використанням книжки TIR (1975 p.). Нормативно-правове регулювання міжнародних морських, річкових, повітряних, залізничних, автомобільних перевезень здійснюють відповідні міжнародні організації згідно з міжнародними угодами та конвенціями, що містять уніфіковані норми, які визначають умови транспортування та пов'язані з ними інші умови, детальніше див. [137]. Межі відповідальності за вантаж між експортером та імпортером визначаються базисними умовами поставки згідно з Інкотермс-2010.