Розділ 7. ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА

Логістичну діяльність підприємства, як зазначалось раніше (див. п.2.3), поділяють на певні функціональні області (фази): постачання, виробництво, збут (розподіл). Виходячи з фазової структуризації логістики промислового підприємства (рис. 7.1) до її складу входять логістика постачання, виробнича логістика і логістика збуту, логістика переробки й утилізації (рециклювання), транспортна та складська логістики відповідно до сфер діяльності підприємства.

Рис. 7.1. Фазова структуризація логістики виробничого підприємства [67, с.226]

Виробнича логістика охоплює функціональну сферу безпосереднього виробництва як процесу виготовлення, тобто процеси від початку виробничого процесу до передання готової продукції у підсистему логістичного розподілу і збуту, в тому числі виробниче транспортування сировини, матеріалів, комплектуючих тощо, а також виробниче складування, тобто всі процеси між фазами постачання та збуту.

Логістика постачання (закупівельна логістика) охоплює сферу матеріально-технічного постачання підприємства і включає зовнішнє транспортування матеріалів, сировини, складових частин, їх складування на підприємстві та відповідне переміщення до першого місця виробничого складування в процесі виготовлення. Логістика постачання тісно пов'язана з сферою виробництва, тому її аспекти знайшли відображення в даному розділі.

Логістика збуту (дистрибуції) стосується процесів розподілу готових виробів та охоплює процеси їх переміщення від закінчення виготовлення до замовника (див. розділ 8).

Логістика рециклювання охоплює не тільки процеси переробки, повернення та утилізації виробничих відходів, а й повернення на підприємство власної продукції у випадку закінчення терміну її служби чи непридатності в користуванні з необхідним для цього транспортуванням та складуванням.

Власне кажучи, процеси транспортної та складської логістики є складовими частинами вищезазначених, тому, враховуючи важливість процесів транспортування і складування матеріальних ресурсів, їх буде розглянуто окремо в розділі 10 посібника.

7.1. Традиційна і логістична концепція організації виробництва

7.2. Внутрішньовиробничі логістичні системи та їх роль в удосконаленні управління виробництвом товарів та послуг

Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами.

Відповідно до концепції логістики побудова внутрішньовиробничих логістичних систем повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих ланок і ланок збуту всередині підприємства.

Конкретні специфічні особливості побудови системи виробничої логістики підприємства залежать від типу і характеру виробничого процесу.

Структуру внутрішньовиробничих логістичних систем визначають фактори [108; 112] :

- диверсифікованість виробництва — одночасний розвиток багатьох, відокремлених один від одного видів виробництва (або розширення асортиментів вироблених товарів) безпосередньо впливає на склад і спеціалізацію виробничих підрозділів, формування системи складського й транспортного господарства;

- обсяг випуску продукції — визначає розміри запасів і окремих виробництв, їх кількість, а також потужність вантажопотоків;

- метод організації переміщення вантажів — визначає кількість транспортних засобів, вантажно-розвантажувального обладнання та впливає на формування транспортної мережі, у тому числі внутрішньовиробничої й міжцехової;.

- методи організації виробництва[1] — впливають на кількість і обсяг внутрішніх перевезень, розміри незавершеного виробництва;

- тип системи управління запасами — впливає на їхню величину в виробництві, термін поставки та обсяг замовлення.

Завдання внутрішньовиробничих логістичних систем у рамках заданої виробничої програми: