Важливим аспектом діяльності логістичної системи є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити безперебійне постачання всіх підрозділів необхідними матеріальними ресурсами за умови дотримання вимог економічності всього процесу переміщення матеріального потоку. Рішення цього завдання досягається системою управління запасами.
Система управління запасами — сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі (замовлення) продукції для поповнення запасів.
Такими системами є:
1. Система із фіксованим обсягом замовлення;
2. Система із фіксованим інтервалом часу замовлення;
3. Система із встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня (орієнтована на роботу із значними коливаннями попиту);
4. Система "мінімум-максимум" (використовується у тому випадку, коли витрати на облік запасів та витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають співрозмірними із втратами від дефіциту запасів).
Основними є перші дві системи, останні дві — їх поєднання. Порівняльна характеристика основних систем управління запасами наведена в табл. 7.13, а їх переваги та недоліки представлені у табл. 7.14. Основне розходження між ними полягає в наступному. У моделі з фіксованим обсягом виробляється чергове замовлення на постачання, коли запас матеріалу знижується до визначеного рівня. Ця подія може відбутися в будь-який момент, у залежності від швидкості споживання матеріалу. Що ж стосується моделі з фіксованим періодом, то в ній здійснюється розміщення чергового замовлення через заздалегідь визначений (контрольний) період часу.
Таблиця 7.13. Відмінності між моделями з фіксованим обсягом і з фіксованим періодом замовлення
Характеристика | Модель з фіксованим обсягом | Модель з фіксованим інтервалом часу |
Обсяг замовлень | Постійна величина (кожен раз замовляється однакова кількість) | Змінна величина (змінюється при кожному наступному розміщенні замовлень) |
Момент розміщення замовлень | Коли рівень запасів знижується до фіксованого рівня | Коли закінчується попередньо визначений фіксований (контрольний) період часу |
Характеристика | Модель з фіксованим обсягом | Модель з фіксованим інтервалом часу |
Ведення обліку замовлень | Кожен раз, коли вилучаються або додаються ресурси | Вираховується тільки після закінчення контрольного періоду |
Величина запасів | Менша, ніж; в системі з фіксованим інтервалом поставок | Більша, ніж: у системі із фіксованим розміром замовлень |
Трудомісткість обслуговування | Вища через потребу безперервного поповнення запасів. | Нормативна |
Тип виробів | Більш дорожчі, критичні або важливі вироби. |
Крім перерахованих систем управління запасами в практичній діяльності підприємств застосовується так звана "система оперативного управління", коли через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: чи замовляти ресурси та в якій кількості.
Таблиця 7.14. Порівняння основних систем управління запасами [78]
Система | Переваги | Недоліки |
3 фіксованим об'ємом замовлення | Менший рівень максимально бажаного замовлення. Економія витрат на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси | Постійний контроль за наявністю запасів на складі |
3 фіксованим інтервалом часу між замовленнями | Відсутність постійного контролю за наявністю запасів на складі | Високий рівень максимально бажаного замовлення. Підвищення витрат на утримання запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси |
З розвитком інформаційних технологій, застосування сканерів у місцях продажів з'явилася система "запаси, що управляються продавцем (постачальником)" (vendor managed inventory, VMI). Згідно з цією системою здійснюється сумісне управління запасами: організації-продавцю ресурсів доручається вести контроль над запасами, хоча утримувати їх продовжує організація-покупець. Покупець більше направляє свої замовлення постачальнику, а направляє йому інформацію про фактичне використання ресурсів або продаж товарів, величини поточних запасів, а також про додаткове стимулювання збуту. На основі отриманих даних постачальник сам приймає рішення про поповнення запасів споживача, який вказує лише бажані верхні і нижні границі розміру запасів. Вигоди покупця полягають в скороченні запасів з меншим ризиком дефіциту (інформація замінює запаси), вигоди постачальника — в можливості достовірніше планувати виробництво і збут своєї продукції без попереднього замовлення, краще обслуговувати покупців при змінах попиту. Однак при такому підході зростає залежність покупця від постачальника при меншій його відповідальності за запаси ресурсів, виникає потреба в більш досконалому інформаційному забезпеченні
Графічна інтерпретація основних систем управління запасами наведена на рис. 7.12 та 7.13.
Рис. 7.12. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення (д)
Рис.7.13. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (і)
Розмір замовлення розраховується за наступною формулою:
де q3 — розмір замовлення, шт.;
Zmax — максимально бажаний запас, шт.;
2факт — фактичний рівень запасів на момент перевірки, шт.;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Н.М.Тюріна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.5 Управління запасами у мікровиробничих логістичних системах“ на сторінці 1. Приємного читання.