Розділ 12. МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА

- складність та різноманіття міжнародної транспортної документації. Якщо в операціях на внутрішньому ринку досить рахунку-фактури й товарно-транспортної накладної або коносамента, то міжнародні oneрації вимагають докладної документації у всьому, що стосується складу замовлення, транспортування, фінансування й правил державного регулювання;

- необхідність інтеграції інформаційних систем та важливість міжнародних союзів з вантажоперевізниками та постачальниками логістичних послуг.

Участь у міжнародних операціях підсилює невизначеність і обмежує можливості контролю. Невизначеність зростає через збільшення дальності і тривалості вантажоперевезень, менше знайомство фірм із зовнішніми ринками, розмаїтість правил регулювання і документації. Ослаблення контролю відбувається в результаті залучення більшого числа посередників і втручання держав у встановлення митних процедур і зовнішньоторговельних бар'єрів. Як наслідок, міжнародні логістичні операції пов'язані за більшими фінансовими ризиками, та ризиками при перевезеннях вантажів.

Роль держави у міжнародних логістичних операціях зводиться до впорядкування потоків експортно-імпортних вантажів, захисту прав споживачів, запобігання контрабанди і протекціоністської політики відносно своїх виробників, транспортних, експедиторських й інших компаній.

Особливості та складності міжнародної логістики визначають формулою з назвою "чотири Д": дальність перевезень, документація, диференціація культур, диктат споживчого попиту [24]. На світовому ринку відстані більше, документація різноманітніше, а вимоги споживачів до продуктів та послуг, що визначаються культурними особливостями окремих країн та регіонів, дуже відрізняються. Тому завданням логістичного менеджменту на міжнародному рівні є розробка стратегії та тактики, що відповідають умовам чотирьох Д .

Відношення менеджерів до логістичної підтримки міжнародних операцій залежить від підходу підприємства до міжнародної діяльності. Існує два протилежних підходи [24]:

- підхід з національних позицій;

- підхід з позицій "підприємства без громадянства".

На практиці підприємства можуть застосовувати проміжні підходи між цими двома крайностями.

Підхід з позицій національної приналежності. Підприємства, що стоять на національних позиціях, розглядають міжнародну діяльність тільки як експортно-імпортні операції, а свою логістичну діяльність пристосовують для операцій в конкретній країні, а не для глобальної діяльності. Такі підприємства управляють своїми підрозділами в кожній країні як самостійними господарськими одиницями, а їх логістичні менеджери обмежені у виборі джерел постачання, перевізників, партнерів для створення союзів. Найбільш виражений приклад підходу з позицій національної приналежності в недалекому минулому являла собою японська розподільна система. Останнім часом цей традиційний національно орієнтований підхід до міжнародної торгівлі здає позиції.

Підхід з позицій "підприємства без громадянства", навпаки, означає, що компанія намагається "стати своєю" у будь-якій країні світу, надавати споживачам унікальні послуги на всіх світових ринках. Логістичні менеджери "підприємства без громадянства" вільні у виборі джерел ресурсів, постачальників логістичних послуг, місць розташування виробничих і складських потужностей. У вищому керівництві "підприємства без громадянства" нерідко присутні представники різних національностей, а істотна частина продажів та власності припадає на інші країни. Логістична система такого підприємства має враховувати мовні особливості конкретної країни, відмінності у методах ведення бізнесу, бути пристосована до стандартів кожної країни щодо документації й упакування. Прикладами "підприємства без громадянства" є всесвітньовідомі Nestle (Швейцарія), Philips (Нідерланди) та ін. Під впливом глобалізації все більше підприємств поповнюють їх ряди.

12.2 Аспекти глобальної логістики

Характерною особливістю сучасного суспільного розвитку є глобалізація.

Глобалізація (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн [180]. В ході глобалізації світ перетворюється у єдину глобальну систему. За останні десятиріччя темпи глобалізації стали більш високими.

Економічна глобалізація пов'язана з формуванням єдиного економічного простору, де вільно переміщуються інформація, товари та послуги, капітал, а економіки різних країн тісно взаємопов'язані. Інакше кажучи, увесь світ розглядається як єдиний інтегрований ринок. Глобальні компанії, розташовують підприємства там, де забезпечується ефективність та продуктивність, а свою продукцію відправляють по усьому світі.

Глобалізація господарської діяльності має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, через розповсюдження нових технологій, збільшення та прискорення товаропотоків, зростання інвестицій, раціональне вирішення глобальних проблем вона сприяє розвитку національних економік, а з іншого — посилює його нерівномірність, взаємозалежність та невизначеність.

Економічна глобалізація вимагає глобалізації логістичних процесів. Макрологістична глобалізація передбачає створення і розвиток глобальних міждержавних транспортних, телекомунікаційних та інших макрологістичних систем.

Сергєєв В.І. глобальну логістику розуміє як стратегію і тактику створення сталих макрологістичних систем, що пов'язують бізнес-структури різних регіонів та країн світу на основі міжнародного поділу праці, партнерства та кооперування у формі угод, договорів, загальних планів, які підтримуються на міждержавному рівні.

Щоб забезпечити розвиток компетенції підприємства в логістиці до глобального рівня, логістичні менеджери мають мислити в глобальних категоріях, знати тенденції світового ринку, підходи до організації міжнародних поставок, вміти формувати та підтримувати господарські зв'язки у багаторівневих логістичних ланцюгах.

До головних рушійних сил глобалізації логістики можна віднести [24]: