Критерії ефективності | Суть критерію ефективності |
Доступність інформації | Здатність створити і зробити доступною для споживачів інформацію щодо наявності товару, умов і стану виконання замовлень |
Процедура налагодження ділових відносин | Зручність процедури замовлення, повернення товарів, оформлення кредитів, платіжних документів |
Термін поставки | Час з моменту замовлення до моменту його виконання, тобто отримання замовлених товарів |
Надійність поставки | Здатність підтримувати необхідні запаси товарів для швидкого і повного задоволення потреб споживачів |
Точність виконання замовлень | Міра відповідності отриманого споживачем замовлення умовам угоди |
Брак ушкоджень | Відповідність фізичного стану товарів, які доставлені споживачу, чинним стандартам |
Обслуговування | Наявність системи надання відповідних послуг споживачам: централізована доставка, упаковка, інформування тощо. |
Канали розподілу формуються за наступними принципами: 1) суб'єктів ринку, які діють у структурі каналу, можна вилучити або замінити; 2) ті функції, які виконували виключені суб'єкти, не підлягають виключенню; 3) у разі виключення суб'єкта з каналу розподілу його функції переходять до інших учасників.
Функціонування логістичних ланцюжків розподілу базується на принципах: системності, стійкості, гнучкості, адаптивності та ефективності (табл. 8.4).
Таблиця 8.4. Принципи функціонування логістичних ланцюжків розподілу
Принципи | Сутність |
системність | окремо взята операція не створює логістичного ланцюжка, він виникає лише в певному стані логістичних операцій |
стійкість | здатність зберігатися до повного виконання завдань її організації |
гнучкість | змінність ланок ланцюжка з урахуванням зміни завдань і функцій |
адаптивність | настроювання елементів ланцюжка на змінювану кон'юнктуру ринку |
ефективність | ланцюжок зберігається до тих пір, поки це вигідно всім її учасникам |
Використання каналів розподілу надає виробникам певні переваги [73]: економію фінансових коштів на розподіл продукції; можливість вкладення зекономлених коштів в основне виробництво; продаж продукції більш ефективними способами; високу ефективність забезпечення широкої доступності товару і доведення його до цільових ринків; скорочення обсягу робіт із розподілу продукції.
8.3. Логістичні посередники в дистрибуції, їх класифікація та функції
Посередництво займає ключове місце в організації економічних відносин між суб'єктами ринку, створюючи найбільш сприятливі умови для усіх учасників процесу товароруху з урахуванням їх можливостей та існуючої на ринку економічної ситуації. За рахунок посередництва забезпечується розширення ринку збуту, підвищується надійність постачання та якість обслуговування кінцевих споживачів. За даними міжнародних джерел, до 80 % світового обігу товарів і послуг здійснюється за допомогою посередників [25].
У рамках логістики розглядається проблема цивілізованого, економічно виправданого посередництва. У загальному вигляді послуги посередника є затребуваними, якщо їх вартість нижче власних витрат на виконання аналогічних робіт, пропонованих посередником.
Посередник — це фізична або юридична особа, що сприяє встановленню ділових зв'язків між виробниками продукції, продавцями цінних паперів, з одного боку, і споживачами — з іншої.
Логістичний посередник — це фізична або юридична особа, що виконує логістичні операції, наближаючи товар та право власності на нього до кінцевого споживача.
Логістичні посередники забезпечують оптимальну систему фізичного розподілу та підтримки товаропотоків шляхом виконання функцій, які укрупнено можна розділити на: функції (операції) фізичного розподілу; функції обміну (купівлі-продажу); підтримуючі функції (стандартизації якості дистрибуції, фінансування, інформаційної підтримки, страхування ризиків і т.п.) [86].
Посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільні центри, підприємства по сортуванню, упакуванню готової продукції, вантажопереробці та інші підприємства.
Серед посередників у дистрибуції, що виконують підтримуючі функції, можна назвати підприємства й установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, клірингові і розрахункові центри і компанії і т.п.), підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства зв'язку і телекомунікації і т.п.), страхові компанії, установи стандартизації, ліцензування і сертифікації і т. д.
Центральне місце серед логістичних посередників у дистрибуції займають торговельні посередники, які крім безпосередньо функцій обміну (купівлі-продажу) товару можуть виконувати й інші вищезазначені функції, наприклад, транспортування, експедирування, страхування, вантажопереробки, управління запасами, кредитно-фінансового обслуговування, передпродажного і післяпродажного сервісу і т. ін. Завдяки торговельним посередникам підприємства-виробники розширюють ринки збуту та асортимент товарів, активно реалізують товари, швидше реагують на зміну попиту, що зумовлює збільшення товарообігу, а отже, і їх доходів та прибутків.
Логістичні посередники забезпечують доступність товарів для торговельних посередників та їх клієнтів, утворюючи канали розподілу різних рівнів, широти та глибини.
Організаційні форми торговельних посередників виділяються в залежності від того, чи відокремлюються вони від виробничих підприємств економічно і чи здобувають вони право власності на товар при виконанні посередницької діяльності. У зв'язку з цим усе різноманіття торговельних посередників можна привести до декількох типових організаційних форм:
1) Посередники, що здобувають повне право власності на товар (незалежні посередники: дистриб'ютори, дилери);
2) Посередники, що здобувають часткове право власності на товар (посередники-представники: збутові філії; незалежні посередники: комісійні фірми, агентські фірми);
3) Посередники, що не здобувають право власності на товар (посередники-представники: брокерські представництва; незалежні посередники: брокерські фірми або просто брокери).
Класифікація торговельних посередників здійснюється на основі сполучення двох ознак: від чийого імені працює посередник; за чий рахунок посередник веде свої операції. Відповідно виділяють чотири види торговельних посередників: дилер — працює від свого імені й за свій рахунок; дистриб'ютор — працює від чужого імені й за свій рахунок; комісіонер — працює від свого імені й за чужий рахунок; агент, брокер — працює від чужого імені й за чужий рахунок (табл.8.5).
Таблиця 8.5. Класифікація торговельних посередників за їх основними ознаками
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Н.М.Тюріна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ У СФЕРІ ОБІГУ“ на сторінці 4. Приємного читання.