Розділ 8. ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ У СФЕРІ ОБІГУ

1) обґрунтування та формування мережі розподілу (дистрибуції), що включає: вибір схеми розподілу (одноканальна чи багатоканальна), ланцюга розподілу, кількості та розташування учасників дистрибуційної мережі (складів, роздрібних магазинів).

2) проектування та реалізація процесу фізичного розподілу товарів, що передбачає виконання наступних логістичних процесів: обслуговування замовлень, транспортування, складування, пакування, управління запасами, обслуговування споживачів.

Процес розподілу можна розглядати з позицій мікро- та макрологістики. Макрологістика передбачає розв'язання таких завдань, як розміщення трансформаційних логістичних центрів (складів) та формування раціональних логістичних ланцюгів для ефективного управління потоковими процесами. Призначення мікрологістики у сфері розподілу полягає в забезпеченні на локальному рівні планування, організації та контролю процесів переміщення готової продукції, інформації.

Завдання розподільної логістики на мікро- та макрорівні наведено в табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Завдання розподільної логістики

Організація розподільної логістики включає:

1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;

2) організацію управління збутом як сукупності логістичних операцій, логістичних ланцюжків і логістичних систем;

3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів розподільної логістики.

8.2. Внутрішня структура та принципи функціонування каналів (ланцюжків) розподілу

Логістична система розподілу як складова частина загальної логістичної системи займається управлінням потоками готової продукції та представляє собою впорядковану сукупність логістичних операцій, організованих у взаємопов'язані канали (ланцюжки) розподілу. Тому, центральне місце в системі розподільної логістики займає організація логістичних ланцюгів і каналів розподілу.

Тісний взаємозв'язок маркетингу та логістики в сфері розподілу (маркетинг займається виявленням, стимулюванням і задоволенням попиту, а логістика покликана задовольнити сформований маркетингом попит з найменшими витратами) з одного боку, пояснює оперування в обох дисциплінах однією термінологією, а з іншого — викликає низку питань щодо доцільності використання того або іншого терміну. Зокрема, це стосується широко вживаного терміну "канал розподілу" та ототожнення його з термінами "логістичний канал розподілу", "дистрибутивний канал" та "логістичний ланцюжок". Визначення сутності останнього вже розглядалось в п.3.2 даного посібника, тому зосередимо увагу на тому, що вирізняє його від каналу розподілу (дистрибуції).

Запропоноване Ф. Котлером визначення розглядає канал розподілу як "сукупність фірм або окремих осіб, які приймають на себе або допомагають передати кому-небудь іншому право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача" [60]. Тобто, в загальному вигляді канал розподілу являє собою сукупність проміжних ланок, що мають відношення до процесу просування товарів з метою забезпечення їхньої доступності для кінцевих споживачів. Іншими словами — це шлях, яким товари переміщуються від виробника до кінцевого споживача.

В словнику АРІСБ наводиться визначення розподільного (дистрибутивного) каналу як любої сукупності фірм або індивідуальних підприємців, що приймають участь в доведенні потоку товарів або сервісу від джерела матеріальних ресурсів або виробника до кінцевого споживача або користувача [159]. Американська асоціація маркетингу трактує дистрибутивний канал як структуру внутрішньофірмових організаційних одиниць та (або) позафірмових агентів або дилерів, оптовиків та ритейлерів (роздрібних торговців), через яку товар, продукт або сервіс доставляється на ринок [160]

Наведені визначення вказують на практично один і той самий зміст цих понять, але відмінності між логістичними каналами і каналами розподілу все ж є і полягають у тому, що основним завданням каналу розподілу є доведення товару від виробника до споживача, а логістичного каналу — просування товарного потоку та задоволення попиту споживача в конкретному товарі з оптимальними витратами та отримання додаткового прибутку виробником.

Логістичний канал приймає вид логістичного ланцюжка як тільки визначаються конкретні учасники і ланки процесу просування товарного потоку від виробника до споживача [96, с.238].

Приклад 8.1. Підприємство-виробник спортивного обладнання (м. Харків) має певну множину варіантів реалізації своєї продукції: безпосередньо споживачу та/або за допомогою одного або декількох посередників або (тобто має різні канали розподілу). У разі прийняття обґрунтованого рішення, наприклад, щодо безпосередньої співпраці з споживачем (тренажерний зал "Маркое" (м. Лисичанськ)) та відмова від реалізації продукції через посередників, мова йде про вибір логістичного каналу. Конкретизація учасників логістичного каналу (в даному випадку перевізників) перетворює обраний канал на логістичний ланцюжок (виробник — перевізник "Делівері-авто" — споживач "Маркое")- лінійно впорядковану множину учасників логістичного процесу, що здійснюють логістичні операції по доведенню зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої (рис.8.1).

Рис. 8.1. Приклад перетворення логістичного каналу (а) на логістичний ланцюжок (б)

Надалі по тексту, з метою спрощення викладення матеріалу, будемо використовувати термін "канал (ланцюг) розподілу (дистрибуції)", не забуваючи про відмічені смислові відмінності.

Сукупність каналів (ланцюгів) розподілу створює розподільну мережу, яка може складатися з одного, декількох або багатьох каналів розподілу, причому різні канали розподілу товарів можуть відрізнятися за структурою, типами торгових посередників і проміжних складів, способами доставки вантажів, видами транспорту і т.д. Структура розподільної мережі, види каналів розподілу залежать від: стратегічних, тактичних цілей та задач підприємства на ринку збуту готової продукції; логістичної стратегії підприємства; видів та параметрів матеріальних та супутніх їм потоків та ін. чинників.