Розділ «4. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА»

Не існує підприємств, які могли б самостійно робити всі використовувані у своїй діяльності ресурси. Тому актуальним є завдання прийняття рішення (ПР) про те, чи закуповувати ті або інші матеріали, що комплектують вироби, деталі або робити їх самим. ПР по проблемі "зробити або купити" {МОВ – Make-or-Buy Problem) базується на врахуванні зовнішніх і внутрішніх факторів.

До зовнішніх факторів ПР належить ступінь розвитку логістичних відносин у даній економічній системі. Чим більше розвинені логістичні зв'язки, тим вище надійність поставок і тим нижче ризик втрат.

До внутрішніх факторів ПР належать умови на самому підприємстві.

До плюсів самостійного виробництва відносять: зниження залежності підприємства від постачальників, від коливань ринкової кон'юнктури, тобто підвищення стійкості функціонування підприємства, можливість безпосереднього управління якістю комплектуючих на стадії їхнього виробництва та ін.

До плюсів зовнішніх закупівель відносять, як правило, більш високу якість і низьку собівартість комплектуючих завдяки спеціалізації виробника, концентрацію зусиль на основному виді діяльності, гнучкість у зміні видів продукції, що випускається, за рахунок швидкого одержання необхідних МР від постачальників та ін.

У табл. 4.1 подані умови, за яких може бути (але не обов'язково) ухвалене рішення про зовнішні закупівлі або власне виробництво.

Таблиця 4.1 – Умови вигідності зовнішніх закупівель або власного виробництва [2]

Крім аналізу перерахованих факторів, для прийняття такого рішення необхідно визначити й зіставити витрати на закупівлю і на власне виробництво. У цілому витрати на закупівлю визначаються ціною постачальника, але при цьому включають: витрати на оформлення замовлення, транспортування, страхування, упакування, складування, обробку (переробку, сортування й т.п.), оплату персоналу, пов'язаного із закупівлями й т.п.

Витрати на власне виробництво складаються з витрат на виробництво (вартість сировини, енергії, робочої сили, зберігання, амортизації, накладних витрат) і можливих капітальних витрат на організацію необхідного виробництва (покупка, доставка, монтаж устаткуванні, навчання робітників).

4.3. Вибір постачальника [2, 3]

Пошук, обробка й аналіз інформації з ринків закупівель та постачальників – досить трудомісткий і довгий процес. Якщо організація шукає постачальника для важливої в стратегічному плані продукції, то необхідно пам'ятати, що поганий постачальник може викликати набагато більше проблем, ніж погані матеріали. Остаточний вибір постачальника виконується особою, що приймає рішення, і не може бути повністю формалізований. Проте існують стандартні етапи вирішення цього завдання.

Основні етапи вирішення завдання вибору постачальника [2, 3, 8, 15]:

1. Пошук потенційних постачальників:

1) оголошення конкурсу;

2) вивчення рекламних матеріалів;

3) відвідування виставок і ярмарків;

4) листування й особисті контакти з можливими постачальниками.

2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями:

1) ціна;

2) якість продукції;