Розділ «1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ»

1.1. Поняття та сутність логістики

Термін "логістика" походить від грецького слова "logistike", що означає "мислення, розрахунок, доцільність" [1]. Історично склалося так, що логістика як практична діяльність розвивалася завдяки військовій справі. Так, у першому тисячолітті нашої ери у військовому лексиконі ряду країн з логістикою пов'язували діяльність з управління перевезеннями, озброєння армії, планування й постачання військ матеріальними ресурсами (МР), утримання запасів і т.п. Логістичні принципи та моделі широко використовувалися під час першої та другої світових воєн. Подібно до дослідження операцій, математичної оптимізації, сітьовим моделям та іншим методам прикладної математики, що показали свою ефективність у військовій галузі, логістика поступово перейшла у сферу господарської практики та стала широко використовуватися в економіці до 70-х років XX століття.

Найбільш широко термін "логістика" трактується як управління всіма видами потоків (матеріальними, людськими, енергетичними, фінансовими та ін.), що існують в економічних системах. Управління будь-яким об'єктом має на увазі спочатку прийняття рішення, а потім його реалізацію. Для того щоб приймати рішення, необхідні певні знання, для практичної реалізації прийнятих рішень потрібні конкретні дії. Виходячи з цього, розглянемо логістику, з одного боку, як науку, а з іншого боку, як господарську діяльність.

Логістика як наука розробляє наукові принципи, метода, математичні моделі, що дозволяють планувати, контролювати й управляти транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними й нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі [1, 2, 3]:

• доведення сировини й матеріалів до виробничого підприємства;

• внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів;

• доведення готової продукції (ГЛ) до споживача з урахуванням його вимог;

• передачі, зберігання й обробки відповідної інформації.

Логістика як господарська діяльність – це процес управління рухом і зберіганням сировини, матеріалів, напівфабрикатів і ГП у господарському обороті від первинного джерела сировини до кінцевого споживача ΓП, а також пов'язаної з цими операціями інформацією [1, 3].

У цьому посібнику логістика розглядається як теорія й практика управління матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними потоками [2, 3].

Основним об'єктом управління логістики як господарської діяльності є наскрізний матеріальний потік, тобто матеріальний потік (МП), що проходить по логістичному ланцюзі (ЛЛ), починаючи від первинного джерела сировини через всі проміжні процеси аж до надходження до кінцевого споживача [1-3]. Новизна логістичного підходу полягає в зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користі посилення значущості діяльності з керування наскрізним МЛ. На рис. 1.1 зображений традиційний і логістичний підходи до управління МП на макрорівні. На макрорівні МП проходить по ЛЛ, що складається з декількох самостійних підприємств (рис. 1.1). На мікрорівні ЛЛ складається з різних служб одного підприємства (рис. 1.2).

Принципова відмінність логістичного підходу до керування МП від традиційного полягає [3]:

1) в об'єднанні розрізнених МП у єдиний наскрізний МП;

2) у виділенні єдиної функції керування наскрізним МП:

3) у технічній, економічній, інформаційній інтеграції окремих ланок ЛЛ у єдину систему (на макрорівні – різних підприємств, на мікрорівні – різних служб підприємства).

Рисунок 1.1 – Традиційний і логістичний підходи до управління МП на макрорівні

Рисунок 1.2 – Традиційний і логістичний підходи до управління МП на мікрорівні

1.2. Етапи розвитку логістики

Етапи історичного розвитку логістики були обумовлені [3]: