Розділ І. Предмет логіки

1. Будь-який злочин є суспільно небезпечним діянням.

2. Отже, деякі суспільно небезпечні діяння - злочини.

В цьому прикладі судження, яке береться за підставу, не тільки істинне, а його логічна структура зумовлює необхідну істинність судження, яке з нього випливає.

І це ж саме судження не буде достатньою підставою, наприклад, для такого судження: "Будь-яке суспільно небезпечне діяння є злочином".

На схемі це виглядає так:

1. Будь-який злочин є суспільно небезпечне діяння.

2. Отже, будь-яке суспільно небезпечне діяння - злочин. Друге судження не випливає з першого.

Або візьмемо наступні ілюстрації:

Проголошуємо істинність судження: "Шахрайство є суспільно небезпечне діяння", посилаючись на достатню підставу із двох суджень.

1. Будь-який злочин є суспільно небезпечне діяння.

2. Шахрайство - злочин.

Якщо ми визнаємо істинність першого і другого судження і їх взаємодія відповідатиме правилам і законам логіки, то ми з необхідністю повинні визнати істинність наведеного судження.

Схемою цього міркування буде наступний запис:

1. Будь-який злочин є суспільно небезпечним діянням.

2. Шахрайство - злочин.

3. Шахрайство є суспільно небезпечним діянням.

Знову ж таки слід мати на увазі, що достатня підстава - це не тільки істинне судження, а сюди слід долучити логічні чинники (правила і закони), які забезпечують примусовість визнання істинності судження, для якого знаходять достатню підставу.

Для ілюстрації сказаного візьмемо наступний приклад: Маємо судження: "Шахрайство - злочин". Знаходимо для нього достатню підставу у вигляді наступних суджень: "Будь-який злочин є суспільно небезпечним діянням" і "Шахрайство є суспільно небезпечне діяння".

Хоча наведені в ролі достатньої підстави судження істинні, але вони не є достатньою підставою для проголошеного судження. І це не дивлячись на те, що судження "Шахрайство - злочин" теж є істинним.

Запишемо пошук достатньої підстави у вигляді міркування: