Розділ «IV»

— Ба не дам! Хiба будемо битись, чи що? — крикнула Мотря й сiпнула до себе мотовило.

— Дай!

— Ба не дам!

— Дай, кажу тобi!

— Ба не дам!

Молодицi пiдняли гвалт. Чоловiки позбiгались у хату. м здалось, що молодицi б'ються. Серед хати стояли свекруха й невiстка i сiпали кожна до себе мотовило. Обидвi були лютi, в обох очi блищали. Починок качався долi. Старий Кайдаш, Карпо й Лаврiн повитрiщали на молодиць очi, не знаючи, од чого скоїлась мiж ними така сварка. Свекруха й невiстка так розлютувались, що не примiтили чоловiкiв.

— Дай сюди, бо як пхну, то й ноги задереш! — кричала Кайдашиха й сiпала до себе мотовило.

— Одчепiться, бо й я вмiю пхатися, — кричала Мотря несамовито й тягла до себе мотовило.

— Чи ви подурiли сьогоднi, чи показились, — сказав Кайдаш, — чи в хрещика граєтесь? Покиньте мотовило!

Молодицi його не слухали й тягались по хатi з мотовилом, незважаючи на його слова.

— Та це вони, мабуть, в ворона граються, — обiзвався насмiшкувато Лаврiн.

— Це добра iграшка! Мотре, покинь мотовило, бо як ухоплю кочергу, то поб'ю тобi руки.

Кайдаш ухопив кочергу й замiрився на молодиць; вони його нiби й не бачили i все репетували та лаялись. Старий Кайдаш постив, бо тодi була п'ятниця. Вiн був голодний та сердитий. Жiночий крик дратував його.

— Покиньте мотовило, бо так i впечу обох по спинi кочергою! — крикнув вiн на всю хату.

Молодицi стояли блiдi, як смерть, i од злостi ледве дихали. Вони вже не мали сили самi покинути те мотовило. Кайдаш кинув з усiєї сили об землю кочергою, вихопив з їх рук мотовило i потрощив його на цурпалочки. Свекруха й невiстка розiйшлись набiк.

— Чого ви лаєтесь? Чого ви сваритесь? — почав Кайдаш. — Господи! Сьогоднi свята п'ятниця, а вони тебе, неначе на злiсть, тiльки до грiха доводять. Нащо тобi, Мотре, те мотовило?

— Буду свої починки мотать. Одначе в вас доброї сорочки не заслужиш, — сказала Мотря.

— Вона хоче прясти собi на полотно нарiзно од нас, — сказала Кайдашиха, ледве дишучи.

— Нащо тобi прясти нарiзно? Чи тобi хто полотна не дає, чи що? — спитав Кайдаш у Мотрi.

— Хочу прясти, бо маю право, — сказала Мотря.