Розділ 4. Теоретичні проблеми організації економічної діяльності людини на макроекономічному рівні

Сталий розвиток потребує розробки комплексу заходів державної економічної політики, спрямованих на скорочення матеріало- та енергоємності виробництва. Показник обсягу витрачених природних ресурсів на одиницю ВВП характеризує не тільки продуктивність їх використання, але й ефективність економіки в цілому.

Для забезпечення сталого розвитку необхідні особливі форми господарської діяльності, наприклад, землезахисні і землевідновлювальні роботи, які поглинають величезні матеріальні і трудові ресурси, а їх результат неможливо охарактеризувати за допомогою показників продукту або доходу. Результатом діяльності таких форм господарювання є тільки національне багатство.

Національне багатство, як правило, зростає в мирних умовах і зменшується під час війн, соціальних потрясінь, стихійних лих. Зменшується обсяг національного багатства і в умовах економічних криз.

Будучи комплексною, багатокомпонентною економічною категорією, національне багатство характеризується системою статистичних показників. У ній виділяються наступні підсистеми показників:

• обсягу національного багатства в цілому і його компонентів;

• складу і структури національного багатства;

• стану окремих компонентів національного багатства;

• простого і розширеного відтворення національного багатства і його компонентів;

• використання національного багатства;

• ефективності використання національного багатства;

• динаміки національного багатства.

Показники національного багатства по основних елементах служать однією з найважливіших характеристик досягнутого країною рівня соціально-економічного розвитку.

Резюме

Суспільство не може перестати споживати, тому воно не може перестати виробляти. Виробництво як безперервний процес являє собою відтворення. Розрізняють два типи відтворення — просте і розширене. Розширене відтворення здійснюється на основі нагромадження капіталу. Розширене відтворення може бути екстенсивним або інтенсивним. Відтворення буде тривати безперебійно, якщо всі виробники зможуть продати вироблені товари та купити потрібні їм товари. Пропорції, які необхідно підтримувати для безперервного продовження процесу виробництва пояснює теорія реалізації сукупного суспільного продукту. Інноваційна модель відтворення пояснює економічний механізм постійного впровадження у виробницт­во нововведень.

Загальним визначенням усієї маси продуктів, вироблених економікою тієї чи іншої країни за рік є сукупний суспільний продукт. Його вартісними формами є валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП). Для обчислення величини ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання та розподільчий метод. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума доданої вартості всіх секторів економіки. За методом кінцевого використання ВВП — сумою споживчих витрат домогосподарств, валових інвестицій приватного сектору, державних закупок та чистого експорту. За розподільчим методом ВВП представляє собою суму всіх факторних доходів, амортизації та непрямих податків на бізнес.

Розраховують номінальний ВВП, який вимірює обсяг виробництва у поточних ринкових цінах кожного року. Збільшення цього показника може означати як розширення фізичних обсягів виробництва, так і зростання цін. З метою виключення впливу цінового чинника розраховують реальний ВВП у постійних цінах як показник фізичного обсягу продукції. Відношення номінального ВВП до реального ВВП називається дефлятором ВВП.

Обчислення ВВП ґрунтується на територіальному прин­ципі, а обчислення ВНП — на принципі національної приналежності виробників.

Показники ЧВП і НД уточнюють вимірювання річного обсягу виробництва кінцевого продукту і розширюють можливості вивчення стану національної економіки. Показник особистого безподаткового доходу показує, яким доходом розпоряджаються домогосподарства, використовуючи його на споживання та заощадження.

Однією з найбільш важливих характеристик економічної могутності країни та джерелом її соціально-економічного прогресу є національне багатство. Розрізняють національне багат­ство у вузькому сенсі слова як нагромаджений запас матеріальних благ, створених у процесі виробництва, які можуть бути відтворені у наступних виробничих процесах, і національне багатство в широкому сенсі слова, об’єднуючи всі ресурси нації, як створені в процесі виробництва, так і такі, що є дарами природи (землі, придатні для ведення сільського господарства, запаси води, корисних копалин).

Основні поняття та категорії