Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

Менеджмент як управління в умовах ринкової економіки передбачає:

• орієнтацію організації на попит і потреби ринку, конкретних споживачів; виробництво видів продукції по­слуг), які мають попит і можуть принести очікуваний прибуток;

• постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва: отримання оптимальних результатів із меншими витратами;

• господарську самостійність, яка забезпечує свободу прийняття рішень тими, хто відповідає за кінцеві результати організації, її підрозділів;

• постійний перегляд цілей і програм залежно від ситуації на ринку;

• встановлення остаточного результату діяльності організації, її підрозділів на ринку;

• необхідність використання сучасної інформаційної бази з метою здійснення багатоваріантних розрахунків для прийняття обґрунтованих і оптимальних рішень.

Роль менеджменту в системі підприємницької діяльності випливає із самого визначення, тобто за допомогою менеджменту можна забезпечити досягнення основних цілей функціонування підприємництва за рахунок розвитку у відповідності з вимогами ринку і раціонального використання виробничих ресурсів.

Менеджмент в останні десятиріччя докорінно змінює відношення до «людських ресурсів». Він постійно балансує між технократичним і гуманістичним підходами. Незважаючи на величезний потенціал і привабливість технократичного підходу: автоматизація, комп’ютеризація та «витіснення» робочої сили, заміна її машинною технікою, — у сфері управління акценти зміщуються убік опори на творчий потенціал працівників апарату управління. Це дорогий та конфліктний підхід, але він забезпечує реалізацію особистих професійних якостей працівників, їх здатність до оригінальних нетрадиційних рішень. Широке застосування комп’ютерів та організаційної техніки в управлінні жодним чином не суперечить висловленим тезам. На технічні засоби покладають переважно рутинні операції, що уможливлює більшою мірою зосередити зусилля управлінців на неформалізованих процедурах, аналізі та обґрунтуванні прийнятих рішень та рішень, що приймаються.

Важливий момент нового підходу до менеджменту — розуміння того, що в умовах інформатизації виробництва формується нова соціальна група — когнітаріат (від англ. cognition — здатність до пізнання), сила якого у використанні не мускульної сили, а інтелекту. І група ця стає ключовим фактором, ресурсом виробництва, ефективне використання якої — найперше завдання менеджменту. Збільшується число кадрових завдань, і відповідно розширюються способи їх рішень. Такі прийоми, як делегування повноважень, постійне поліпшення мотивації, інформування про рішення, заохочення колективного, групового співробітництва, навчання та підвищення кваліфікації співробітників, багаторазово ускладнюють функції професійного менеджера. Відроджується стара істина: «уся справа в людях», і управління «людськими ресурсами» є знову визначальним у роботі керівника підприємства, компанії.

Резюме

Підприємство цікавлять результати його діяльності, що мають конкретні показники виміру. Одним із найважливіших з них є прибуток. Прибуток підприємства — це приріст на використаний капітал. Прибуток є узагальнюючим показником господарсько-фінансової діяльності підприємства, його метою. Ось чому кожне підприємство заздалегідь розробляє план доходів і витрат. У ньому визначається кількість продукції, що виробляється, та враховується ціна на неї. Величину прибутку отримують, вирахувавши із суми продажу витрати виробництва.

Сутність прибутку повніше виявляється через функції, які він виконує. Розподільча функція прибутку забезпечує вибір підприємницької діяльності серед альтернативних варіантів. Вона здійснюється утворенням фондів грошових засобів, які забезпечують фінансування прийнятих до реалізації програм. Стимулююча функція прибутку спрямована на зниження витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу. Індикативна (інформаційна) функція прибутку забезпечує підприємство інформацією, з одного боку, про оцінку його діяльності, а з другого — про наповненість ринку товаром, тим самим даючи економічний сигнал про необхідність збільшувати чи зменшувати обсяги його виробництва.

Виробничі витрати — це фактичні витрати виробника (фірми) на придбання й використання всіх необхідних умов виробництва, які забезпечують досягнення кінцевого результату господарської діяльності. Відсоткове співвідношення елементів витрат характеризує їх структуру.

Трансакційні витрати — це цінність ресурсів, що затрачуються на здійснення трансакцій. Таким чином, ті ресурси, використання яких обумовлює зміну правових характеристик речі, формують трансакційну складову витрат виробництва. По суті, трансакційні витрати — це сукупність втрат, що виникають при обміні правами власності, та витрат, що призначені для зменшення цих втрат.

Капітал є основою ринкових відносин між підприємствами. Він існує у трьох основних функціональних формах: грошовій, виробничій, товарній. Капітал безперервно рухається, повертаючись до своєї початкової форми, здійснюючи своєрідний рух по колу. Кругообіг капіталу — це рух його через три стадії: обіг, виробництво і знову обіг, в якому він відповідно перетворюється з однієї функціональної форми на іншу (грошову, виробничу, товарну), аж до повернення (з прирощенням) до початкової грошової форми.

Маркетинг — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. Маркетингова діяльність — це процес планування та втілення задуму ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів, послуг шляхом обміну, що задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Менеджмент — вид діяльності, спрямований на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Основні поняття та категорії

Прибуток — це виражений у грошовій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця між загальним виторгом від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами фірми.