Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, точніше — між ціною та існуючою на цей час величиною платоспроможного попиту населення (рис. 113). Якщо ціна зросла, то за незмінного платоспроможного попиту населення зменшуються можливості здійснення покупок, причому не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні.

Наприклад, замість 5 кг певного харчового продукту поку­пець зможе придбати тільки 3—4 кг або змушений буде купувати дешевший замінювач звичайного для нього продукту (замість вищого сорту чаю купувати нижчий, замість кави — чай).

Засобом розв’язання цієї суперечності є зменшення попиту на товари, ціна на які зросла. Протилежна ситуація спостерігається при зниженні ціни. Споживач має можливість придбати ті товари, які раніше були недоступні для нього через низьку купівельну спроможність. У цьому випадку зростає попит на дорожчі товари.

Існують різні форми вияву закону попиту. Серед них відзначимо таку форму вияву, як ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевший товар — замінювач.

Інша форма вияву закону попиту — ефект доходу — спо­стерігається тоді, коли відбулося зниження ціни. Це зумовлює появу у споживача вільної суми грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

Крива попиту. Залежність між ціною і попитом відображує крива попиту (рис. 11.4). Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (Q). Причому кожна додаткова купівля однорідного товару зумовлює зниження його граничної корисності. Це є доказом того, що закон попиту діє одночасно із законом спадної граничної корисності економічних благ.

Рис. 11.4. Крива попиту

Якщо ціна товару зростає від точки Б до точки А, то обсяг продаж скорочується. У випадку зниження ціни в напрямі від точки А до точки Б спостерігається протилежна ситуація. Будь-якій точці на кривій попиту ДД відповідає певне значення змінних Р і Q. Крива попиту може залишатися без змін. Це означає, що зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, а не на сам попит.

Крива попиту ілюструє зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, без урахування нецінових чинників (суб’єктивних поглядів покупців, моди тощо). Зазвичай у ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових цілком допустиме.

Еластичність попиту та її типи. Поняття «еластичність» відображує взаємозв’язок між зміною ціни й обсягом проданих товарів. Найбільш прийнятною одиницею виміру еластичності попиту є відсоток. Цей показник дає можливість з’ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на один відсоток.

Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності) Еп обчислюють за такою формулою:

Еп = Зміна обсягу продажу,% / Зміна ціни. (11.1)

Рис. 11.5. Типи еластичного попиту

Пропозиція і закон пропозиції

Пропозиція — це кількість товарів і послуг, яка є у продажу за певною ціною.

Вона відображує результати господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути у певному обсязі і в певний час доставлені на ринок.

Об’єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом — законом пропозиції. Пропозиція зумовлюється насамперед економічною діяльністю виробників, тобто основних суб’єктів конкурентної боротьби. Процесом-причиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати, що впливає на кількість товарів і послуг, які пропонуються споживачам.

Якщо ціна знижується, то підприємець одержує менше коштів від реалізації і, навпаки, у разі її зростання за такої самої кількості товарів і послуг виручка є більшою. Отже, закон пропозиції на відміну від закону попиту ґрунтується на прямій залежності між ціною й обсягом товарів і послуг.

Рис. 11.6. Механізм дії закону пропозиції

Зміна ціни у кожний конкретний момент, як правило, ­зумовлює зміну обсягів товарів і послуг, вироблених (наданих) за тих самих витрат виробництва. Ця обставина змушує виробника змінювати тактику. Насправді витрати виробництва не змінилися, а таку саму масу товарів і по­слуг продано дешевше через зниження ціни. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник отримав менший прибуток, тобто норма прибутку знизилася. Це вагома причина для оцінювання доцільності виробництва цього виду товару. Підприємець має вжити заходів щодо зміни асортименту товару або щодо зниження витрат виробництва. За законом пропозиції остання має відповідати існуючому попиту. Цього досягають зниженням витрат виробництва, узгодженням їх із новою ціною.

Крива пропозиції (рис. 11.7) ілюструє дію закону пропозиції, тобто чим вища ціна товару за однакових інших умов, тим більше його може бути вироблено і запропоновано до продажу на ринку. Рух кривої від точки А до точки Б означає зниження товарного обміну на ринках під впливом зниження цін на ці товари.

Рис. 11.7. Крива пропозиції

Точка А на кривій пропозиції ПП відповідає більш високому рівню ціни Ц, який склався на ринку, й обсягу продажу товарів Т. Зниженню ціни до рівня Ц2, відповідає скорочення обсягу продажу товарів Т2 (точка Б). Пропозиція товарів має вигляд кривої з нахилом, що відображує залежність між двома змінними — ціною товару та його кількістю, або обсягом продажу на ринку.

Еластичність пропозиції. Для пропозиції властива своя еластичність. Вона характеризує співвідношення між зміною ціни товарів та їх кількістю, запропонованою до продажу. Інтенсивність цих змін неоднакова. Вона може відображати загальну сукупну еластичність пропозиції, стосуватися пропозиції одиничної еластичності (за якої один відсоток збільшення ціни товарів зумовлює збільшення на один відсоток їх пропозиції для продажу на ринку). За нееластичної пропозиції збільшення ціни не впливає на збільшення кількості товарів, що пропонується до продажу.