Розділ «Дика качка»

Г е д в і г. Так. Курей теж багато, і всі вони виросли вкупі. А вона зовсім самотня; розлучена з усіма своїми. І взагалі над нею наче таємниця якась: ніхто її не знає, ніхто не відає, звідки вона.

Г р е г е р с. І крім того, вона побувала в безодні морській.

Г е д в і г (кидає оком на нього, стримує посмішку і каже). Чому це ви кажете: у безодні морській?

Г р е г е р с. А як же інакше сказати?

Г е д в і г. Та просто: на дні моря, чи на дні морському.

Г р е г е р с. Ну, хіба не все одно сказати: у безодні морській?

Г е д в і г. Мені завжди так дивно, коли інші кажуть: «У безодні морській».

Г р е г е р с. Чому саме? Скажіть.

Г е д в і г. Ні, не скажу. Це так безглуздо.

Г р е г е р с. Не думаю; скажіть же мені, чого ви посміхнулись?

Г е д в і г. Бо щоразу, як я несподівано пригадую про все там — увесь цей простір з усім, що там є, уявляється мені «безодня морська». Звичайно, це безглуздо.

Г р е г е р с. Ні, не кажіть.

Г е д в і г. Таж це просто горище.

Г р е г е р с (пильно дивиться на неї). А ви певні, що це так?

Г е д в і г (здивовано). Що це горище?

Г р е г е р с. Еге, ви в цьому переконані?

Гедвіг мовчки дивиться на нього, нічого не розуміючи. Г і н а входить з кухні зі скатеркою. Грегерс підводиться.

Я, здається, прийшов до вас занадто рано?

Г і н а. Треба ж вам кудись піти. А вже скоро й готово. Прибери зі столу, Гедвіг.

Гедвіг прибирає зі столу і потім допомагає матері накривати стола. Грегерс сідає в крісло і гортає альбом.