Розділ «Частина III»

– Чому?

– Я йому потрібна. Не розумію, для чого, але здається, ніби він щось утратив і заповнює цю втрату мною. Його батьки… З ними він не підтримує ніяких стосунків. Я ніколи їх не бачила. Думаю, вони навіть не здогадуються про моє існування. Не так давно пролунав дзвінок, і чоловічий голос запитав Андерса. Я відразу вирішила, що це його батько, здогадалася по тому, як він вимовив ім’я. Батьки за своє життя так часто вимовляють імена дітей, що звучання імені дитини для них найприродніше, але в той же час воно для них настільки дороге, що, вимовляючи його, вони немов оголяють душу, тому прагнуть вимовляти ім’я швидко, немов соромлячись. Коли я сказала, що мушу його розбудити, той чоловік почав бурмотіти іноземною мовою або… не іноземною – ну, начебто ми з тобою похапцем підбирали слова. Так говорять у молитовнях, коли приходять у стан трансу.

– Глосолалія?

– Еге ж, саме так це і називається. Я деякий час слухала. Спочатку розрізнила щось подібне до «сатана» і «Содом». Потім і зовсім лайка: «хвойда», «погань» та інше – і поклала слухавку.

– А що на це сказав Андерс?

– Я йому не стала розповідати.

– Чому?

– Мене в це їхнє життя ніколи не допускали, та в мене й бажання немає туди пхатися.

Харрі відпив каву. Вібекке до чашки навіть не доторкнулася.

– Тобі не буває самотньо, Харрі?

Він подивився на неї:

– Абсолютно природно, що іноді тобі хочеться, аби поруч хтось був.

– А якщо поруч хтось є, а тобі однаково самотньо? – Вона зіщулилася, немов по кімнаті прокотилася хвиля холодного повітря. – Знаєш що? А давай із тобою вип’ємо!

– Вибач, у квартирі ні краплі.

Вона відкрила сумочку:

– Не принесеш дві склянки, дорогий?

– Більше одної не знадобиться.

– Ясно. – Вібекке дістала фляжку, закинула голову і зробила ковток. По підборіддю стекла золотаво-коричнева крапля. – Мені навіть не можна поворушитися, – розсміялася вона.

– Що?

– Андерс забороняє мені рухатися. Йому не подобається. Я мушу лежати абсолютно нерухомо. Не можна ні зітхнути, ні слова зронити. Найкраще прикидатися сплячою. Він говорить, у нього увесь вогонь пропадає, коли він відчуває пристрасть у відповідь з мого боку. – Вона зробила ще ковток і почала повільно закручувати кришку, дивлячись при цьому на Харрі. – Для мене це майже неможливо.