Вершники на Інгулі

танкових й ракетних частин у присутності самого керівника СРСР

М. Хрущова. Там кіровоградці здійснили перші пуски ракет. Наступного

року в жовтні дивізіони взяли участь в навчаннях на космодромі “Байконур”

при здійсненні першого в СРСР підземного випробування ядерної зброї.

Через місяць перший ракетний дивізіон став учасником параду на Червоній

площі в Москві в річницю Жовтневої революції. 1963 р. закінчилося

формування повного штату (третього дивізіону), навчання кадрового складу

бригади та переозброєння з ракет Р-11М на Р-17. Того року командиром

частини став полковник П. Нікітенко. Командиром дивізіону служив Герой

Радянського Союзу С. Остащенко. На поч. 70-х рр. дивізіон бригади

виїжджав до Пензенського ракетного училища для практичного забезпечення

навчального процесу. Найбільше прослужили в частині у перші десятиріччя

офіцери Крячко – 20 років, Биков і Самарцев – по 18, Ткачук – 15, Батін – 12,

Милованов – 10 та ін. Парк ім. В. Леніна використовували для занять

спортом, зокрема, бігом. Парк спецтехніки частини спорудили на Лелеківці,

де обгородили парканом і садками виділену землю, облаштували тир,

майстерні, теплі сховища, гараж, центр обчислювальної техніки. Особовий

склад до тисячі військовослужбовців мав бути готовим за необхідності

висунутися до театру бойових дій і використати оперативно-тактичні ракети

300-кілометрової дальності класу “земля – земля”.