Вершники на Інгулі

вважатимуться особливо утаємниченими. В тодішній місцевій радянській

пресі про них ми не знайдемо жодного офіційного слова, на відміну, скажімо,

від колишніх кавалерійського училища, кіннотної школи. Відтак про життя в

цих приміщеннях другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. ми дізнаємось за

спогадами офіцерів-ветеранів.

159-А РАКЕТНА БРИГАДА

ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(1959 – 2003 РР.)

В. Самарцев у цій військовій частині служив з дня її заснування,

пройшовши шлях від командира технічної батареї до заступника командира

ракетної бригади. Тож його спогади є особливо цікавими. Ця ракетна бригада

створена 1958 р. в м. Клинці (чи не звідти свого часу переселилися

старообрядці в Приінгулля, де є тепер с. Клинці Кіровоградського р-ну?)

Брянської області. У грудні перебазувалася на берег Аральського моря до

м. Тахиаташ в Каракалпакії. А в травні наступного року бригада на чолі з

генерал-майором В. Устиновим у складі двох дивізіонів (третій дивізіон

285

перебазувався до Марійської обл.) прибула до Кіровограда, де розмістилася в

корпусах військового містечка на Ковалівці. Уже 1960 р. весь склад по

тривозі було піднято і направлено на масштабні навчання “Дон” за участі