Вершники на Інгулі

прийшли 20-річні юнаки (попередній призив відбувся ще 1945 р. для 18-

річних). Наступного року були демобілізовані солдати-фронтовики 1925 р. н.,

у лютому 1949 р. настала черга сержантського складу. У звільненні ходили

на танці в спортзал заводу ”Червона зірка”, в парк ім. Леніна, лише

наполовину засаджений деревами. На місці філармонії тоді солили овочі у

великих чанах.

Ветеран згадує, як 1944 р., у війну, розвідникам видали велосипеди

(не дуже поширений ще тоді транспорт, на якому декому доводилося вчитися

їздити), які потім замінили мотоциклами М72. Автомати ППС прийшли на

284

зміну ППШ. Незадовго до звільнення в запас (1950 р.) старший сержант

Банников став старшиною, помічником комвзводу. У мирному, цивільному

небі довів своє число стрибків з парашутом до 987. Перші ж стрибки в СРСР

були здійснені 2 серпня 1930 р. 10-ма парашутистами з аеростата під

Володимиром. Тож у цей день згодом в радянській армії відзначалося свято

повітрянодесантних військ. Як відзначають його в Кіровограді й у

ветеранській організації 100-ї дивізії уже в ХХІ ст.

Спеціалізація частин, які прийдуть до Ковалівського містечка на

рубежі 1950 – 1960-х рр., свідчитиме про оновлення, модернізацію

радянських збройних сил. А відтак ці кіровоградські підрозділи