Вершники на Інгулі

за допомогою планерів Ц-25 і Як-14. На парашутах і планерах десантувалися

легкі танки й автівки, гармати, бронетранспортери та інша техніка.

З цього ж року відбувалося значне оновлення особового складу

282

частини. До неї приходили на строкову службу молоді хлопці. Їм передавали

досвід фронтові десантники. Серед них – кавалер ордена Червоної Зірки

П. Банников. Свій перший в житті стрибок з літака (до цього були два з

аеростата) він здійснив у 18 років під час висадки на Букринський плацдарм

в боях проти фашистів за Дніпро. Так само починав бойовий шлях і молодий

десантник І. Кабадєєв. Близько 90 відсотків їх побратимів-парашутистів тоді

загинули. Після визволення рідного краю поповнили лави Червоної армії, яка

продовжувала визволяти Європу, В. Лебедєв та А. Мурзенко, котрі тепер

служили у Свирській частині.

Кабадєєв залишився на понадтермінову службу, а демобілізований

Банников, за плечима якого було 104 стрибки з парашутом, передавав свій

досвід, набутий в бойових умовах та в післявоєнній армії, підростаючому

поколінню в кіровоградському аероклубі. Він з Лебедєвим та Мурзенком, які

невдовзі також демобілізувалися, склали тут ядро парашутної ланки.

П. Банников займав високі місця в республіканських та всесоюзних

змаганнях, встановив ряд рекордів з парашутного спорту. Освоїв професію