Вершники на Інгулі

навчального плану єлисаветградської школи як обов’язкове заняття для

співробітників,

одразу

ж

частково

українізувалось

діловодство.

Українізуватися (викладання, прийом курсантів-українців) мали також

Харківська школа Червоних старшин, 4-а артилерійська, 5-а піхотна школи,

9-і піхотні Сумські курси. Але вже навесні 1924 р. було вирішено

обмежитися харківською і єлисаветградською (частково) школами.

На поч. 1924 р. адміністративно-господарсько-викладацький склад

школи нараховував 183 особи, юнкерів – 231, червоноармійців – 108, сурмачів –

16, працівників клубу – 13. У розпорядженні закладу було 289 коней. У цей час

заарештовується начальник школи, колишній полковник царської армії

Сосєдов. “Толком ніхто нічого не знав – за що. Ходили чутки, буцімто за

зв’язок з бандитами, ніби брат його дружини, також колишній царський офіцер,

230

навіть очолював одну із банд. Нам складно було в це повірити. Сосєдов тепло

відносився до нас, був простий та щирий, і ми його поважали. Пізніше Сосєдова